Випереджаюча освіта для сталого розвитку
9 грудня у ліцеї відбулася зустріч із тренером «Екологічного клубу Еремурус» Шведун Ганною Григорівною, яка провела цікавий тренінг «Ефект метелика». Учні та вчителі, що були присутні на заході, мали нагоду через ігрові ситуації змінити свої стереотипи щодо клімату, погоди, енерговитрат. Кожен у ході проведення гри замислювався про власний внесок у розвиток та збереження довкілля. Робота в групах була активною та спонукала учасників впливати на процеси розвитку суб`єктивного ставлення до природи, торкаючись глибинних психологічних сфер людини; сприяла виявленню «ефекту метелика», який дозволить переконатися у реальній можливості кожної людини змінити хід багатьох подій. Працюючи разом, учні, вчителі та заступники директорів з інших шкіл проявили творчість, критичне мислення.
Обговорюючи завдання в групах, розкриваючи їх для присутніх, учасники тренінгу проявили високу обізнаність та заклопотаність проблемами зміни клімату, невідновних та альтернативних джерел енергії, змогли оцінити свій власний досвід споживача та переосмислити деякі дії.
Учасники тренінгу мали можливість пересвідчитись, що всі ми у якійсь мірі закладаємо своє майбутнє і майбутнє світу. Будь-яка наша дія може відгукнутися і через день, а може дати про себе знати і нашим правнукам. Отже, варто думати перед тим, як щось робити.
По закінченню тренінгу учасники отримали паперові пакети з емблемою ГО «Екологічний клуб Еремурус» та закликом «Врятуй планету від пластикового пакету!». Тренер Шведун Г.Г. відзначила високий рівень знань учнів, активність та зацікавленість в обговоренні питань, пов`язаних із проблемами зміни клімату та подякувала колективу школи за високий професіоналізм та завзятість у роботі по навчанню і вихованню майбутнього свідомого покоління.
Ми дякуємо тренеру Шведун Ганні Григорівні за новий досвід проведення тренінгів, за приклад надзвичайно турботливого відношення, за виховання майбутніх споживачів, за приклад активної життєвої позиції, за співпрацю та нові ідеї. Велике Вам спасибі, Ганно Григорівно.
Вітаємо переможців у Всеукраїнському конкурсі "Барви Дністра".
Кузьменко Анастасія та Бахолдіна Юлія вибороли 1 місце!
Знайомтесь – учнівська координаційна рада з реалізації проекту ДТЕК «Енергоефективні школи»
Літвіненко Тетяна – голова учнівської координаційної ради, учасниця обласного конкурсу учнівської молоді «КОЛІЯ», VII Нобелівського економічного турніру школярів Дніпропетровської області, учасниця науково-практичного круглого столу «Наукова думка молоді ХХІ століття».
« Енергетична проблема – це глобальна проблема людства, найефективнішим шляхом вирішення якої є енергозбереження. Якщо кожен замислиться над цим – в майбутньому ця проблема буде вирішена!»
Буханова Вікторія – заступник голови учнівської координаційної ради, учасниця VII Нобелівського економічного турніру школярів Дніпропетровської області, учасниця науково-практичного круглого столу «Наукова думка молоді ХХІ століття».
«Енергозбереження – досить актуальна на сьогодні тема. Я – сучасна людина, тому ідея енергозбереження досить близька мені».
Накрапас Владислава
« Енергозбереження – це актуальна тема, якою я прагну займатися і добре розумію її».
Васюкова Діана
«Енергозбереження нам потрібно, щоб ми могли раціонально використовувати ресурси. Тому що, коли ми заощаджуємо електроенергію, ми зберігаємо свої кошти».
На сьогоднішній день в ліцеї завершено Економічну гру, наслідком якої стало відкриття підприємств:
- Кав`ярня, 11-БХ та 9-Б класи;
- Арт-виставка на тему «Енергозбереження», 11-ФМ клас та 10-Е класи;
- Ляльковий театр, 11-Е клас та 10-ФМ класи;
- Інформаційний центр «Бережайка», 8 та 9-А класи.
11 листопада відбулася конференція присвячена Всесвітньому дню Енергозбереження, на якій були присутні Волков Віктор Пилипович - член координаційної ради з реалізації проекту ДТЕК «Енергоефективні школи», депутат Апостолівської районної ради та Накрапас Наталія Петрівна - член координаційної ради з реалізації проекту ДТЕК «Енергоефективні школи», директор КП «ЗМВ».
Протягом конференції учні розглянули актуальні питання:
- «Глобальна енергетична проблема людства та шляхи її розв`язання” – учасниця обласного конкурсу учнівської молоді «КОЛІЯ», VII Нобелівського економічного турніру школярів Дніпропетровської області – Літвіненко Тетяна;
- «Глобальне потепління, як наслідок роботи теплових електростанцій» - Федулов Сергій;
- «Сонячна енергія» - учасниця VII Нобелівського економічного турніру школярів Дніпропетровської області – Буханова Вікторія;
- «Вітрова енергія» - учасниця VII Нобелівського економічного турніру школярів Дніпропетровської області – Архіпова Олена;
- «Екологічно чистий будинок, як один із шляхів збереження енергії» - Киричук Олександра.
- «Енергозбереження» - Семенюк Олександра;
- «Енергоефективність» - Накрапас Владислава.
Враження учнів після конференції:
- Літвіненко Тетяна:
« Під час проведення конференції всі учасники дуже хвилювалися, адже ми повинні були донести до присутніх важливу інформацію. На мою думку, учасникам вдалося це зробити. Доповіді були змістовними, цікавими та доступними для сприйняття. Безперечно, конференція справила неабияке позитивне враження та змусила кожного замислитися про майбутнє нашої планети!»
- Накрапас Владислава:
«Перебуваючи на цьому заході я відчувала себе справжнім економістом, який турбується про майбутьнє планети,навчаючись правильно використовувати природні ресурси,так як ми знаємо що ресурси обмежені,а потреби -безмежні. Тому ж давайте разом зберігати енергію,на майбутнє планети, для наших нащадків!
- Архіпова Олена:
«Конференція призначена Енергозбереженню мені дуже сподобалась,адже ми дізналися багато нового,цікавого для себе. Усі учасники конференції достойно себе показали».
- Буханова Вікторія:
« Дізнавшись багато цікавого з курсу, який я вивчаю другий рік, я збагатилася, в першу чергу, морально. Адже я – частина суспільства, я думаю про майбутнє нашої планети!»
Учні ліцею проводять активну агітаційну роботу серед населення.
Мета учнівської координаційної ради з реалізації проекту ДТЕК «Енергоефективні школи»:
- проведення аудиту приміщень по домівках учнів;
- продовження акції «Проінформуй населення»;
- видання наступної книги «Теплинка»;
- підготовка та зйомка телепередач до дня енергетика на телестудіях «Лілія» та «Атлант».
07.11.2013 в лыцеї пройшов конкурс презентацій на задані теми під керівництвом Ніни Олексіївни Волкової та Гладкого Андрія Григоровича
Учні зробили велику підготовчу роботу.
Кожний ліцеїст вдало виступив і захистив свою роботу.
На відміну від звичайних конкурсів, не було переможених.
Переможцями були всі!
Робота Літвіненко Тетяни
Прзентація Юлії Некрасової
Презентація Архіпової Олени
Робота Васюкової Діани
Спостереження Щолочок Вікторії
презентація Накрапас Владислави
Робота Буханової Вікторії
Робота Фартушкої Дарини
23.10.2013 в Апостолівському районному ліцеї-інтернаті пройшло засідання з підведення підсумків роботи колективу
з реалізації всеукраїнської науково-експериментальної програми: «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015 рр.», зокрема участь у проекті ДТЕК «Енергоефективні школи» та визначення подальших шляхі
- урочисте проведення запуску Проекту «Енергоефективні школи»;
- поширення досвіду педагогічного та учнівського колективів АРЛІ з питань впровадження ідей сталого розвитку в навчально-виховний процес;
- налагодження тісних зв’язків з громадськістю, координаційною радою, батьківським комітетом;
- координація зусиль на шляху роботи за означеними проектами.
Круглий стіл
1. Вітальне слово
Савченко Андрій Володимирович, голова
Апостолівської районної ради
Колєснік Лідія Павлівна,
начальник відділу освіти АРДА,
Мартьянова Ніна Сергіївна, директора ліцею.
2. Упровадження ідей сталого розвитку в практику роботи педагогічних колективів
Карпань Ірина Семенівна, завідувач науково-
дослідної лабораторії освіти сталого розвитку
кафедри філософії випереджаючої освіти та
управління інноваційною діяльністю ДОІППО.
3. Представлення Проекту «Енергоефективні школи».
Колієнко Анатолій Григорович, к.т.н., професор
Полтавського НТУ ім. Ю.Кондратюка
4. СТРАТЕГІЯ соціального партнерства ТОВ ДТЕК і міста ЗЕЛЕНОДОЛЬСЬК
Кобзіст Володимир Анатолійович, перший
заступник голови Зеленодольської міської ради
Накрапас Наталя Петрівна, директор КП
«ЗМВ», член координаційної ради ДТЕК
КРИВОРІЗЬКА ТЕС
5. Спільна діяльність координаційної ради ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС та колективу ліцею.
Волков Віктор Пилипович, депутат
Апостолівської районної ради, член виконкому
Зеленодольської міської ради
Березовський Ігор Віталійович, начальник відділу
капітальних інвестицій, член координаційної
ради ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС, депутат
Апостолівської районної ради
6. Вітальне слово
Марачканець Лілія, говний спеціаліст з планування
та реалізації соціальних проектів (КСО)
Придніпровської ТЕС
7. Про підсумки роботи колективу Апостолівського районного ліцею – інтернату щодо впровадження проекту «Енергетичний менеджмент у ліцеї» та викладання курсу «Енергетичне збереження» і «Енергетичний менеджмент.»
Волкова Ніна Олексіївна, заступник директора з
НМР, керівник проекту «Енергоменеджмент у
ліцеї»
Засідання районної опорної школи з питань упровадження ідей сталого розвитку в НВП
Круглий стіл
Висоцька О.Є.
КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
ВСТУП
На початку ХХІ століття головним стратегічним завданням всієї світової спільноти є забезпечення стабільного та ефективного існування сучасної цивілізації на засадах цілісності природного оточення, економічної життєздатності та соціальної справедливості для нинішніх і майбутніх поколінь. Вирішення цих питань стало можливим з упровадженням у зміст соціальної та освітньої політики концепції сталого розвитку, яка вперше була проголошена у 1992 р. на Конференції ООН з проблем навколишнього середовища і розвитку у Ріо-де-Жанейро (Бразилія), а потім розвинута на Всесвітньому саміті ООН з проблем сталого розвитку у Йоганеннесбурзі у вересні 2002 року.
У грудні 2002 року Генеральною Асамблеєю прийнята Резолюція «Про Декаду ООН з освіти для сталого розвитку, починаючи з 1 січня 2005 року» (2005 - 2014), яка була підтримана більшістю країн світу, у тому числі, й Україною. Перехід до сталого розвитку суспільства в документах ООН на сьогодні визначено як основну мету міжнародного співтовариства та національних урядів. При цьому освіта розглядається як найважливіший компонент основної економічної та соціальної інфраструктури, необхідної для забезпечення сталого розвитку. Саме освіта на професійному рівні спрямована формувати цінності, ставлення людини до себе та довкілля, стиль життя, активну життєву позицію - усе, що необхідне для забезпечення сталого майбутнього.
Постановою Кабінету Міністрів України за № 634 затверджено Комплексну програму реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті із сталого розвитку, складовими якої є системна перебудова вітчизняної освіти на засадах сталого розвитку. Цей процес є важливим напрямом інтеграції вітчизняної освіти до європейського освітнього простору.
Головним управлінням освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації спільно з Дніпропетровським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти у 2009 році була розроблена і запроваджується на період з 2009 по 2015 рр. загальна програма «Освіта для сталого розвитку», яка передбачає використання її положень у практичній діяльності керівниками і працівникам навчальних закладів області. На основі загальної програми була створена програма дослідно-експериментальної роботи за темою: «Формування механізмів трансформації регіональної системи освіти на основі принципів випереджаючої освіти для сталого розвитку на термін 2009-2015 рр.»
ПОНЯТТЯ СТАЛОСТІ ТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ
У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного середовища виникла нагальна потреба розглядати сталість головним пріоритетним напрямком розвитку суспільства, а також всіх його сфер, серед яких освіті належить роль випереджаючого чинника побудови ціннісних та світоглядних засад суспільства сталого розвитку.
Поняття сталості включає екологічну, правову, соціально-економічну, морально-етичну компоненти засвоєння знань, навичок, принципів та пріоритетів сталого розвитку.
Згідно визначенню Світової комісії ООН (Комісії Брундтланд), сталий розвиток (англ. sustainamble development) – це розвиток, що забезпечує потреби нинішнього покоління без втрат для майбутнього покоління забезпечувати свої власні потреби.
Сталий розвиток у загальнотеоретичному контексті передбачає погодженість економічного, екологічного та соціального аспектів розвитку суспільства, що сприяє забезпеченню високого рівня якості життя людини.
В основі поняття сталості ідея стриманості та контролю науко-технічних досягнень людської цивілізації, приведення їх у відповідність екологічним вимогам, а також морально-етичним принципам гуманізму, соціальної справедливості, прав людини. Важливим моментом освіти для сталого розвитку є практична реалізація закладених основ сталості, забезпечення дострокових дій з вирішення екологічних проблем, а також проблем сталого економіко-соціального розвитку.
Сталість включає ідею підтримки високого рівня соціально-економічного розвитку країн, тобто збереження їх як матеріально-ресурсного, так і духовного капіталу. Соціальна складова сталості спрямована на збереження стабільності соціальних та культурних систем, впровадження політики миру та ненасильства. Тому основою випереджаючої освіти для сталого розвитку є прищеплення дітям культури партнерства та співробітництва, взаємної поваги та толерантності.
В основі ідеї сталого розвитку – визнання людини основною цінністю. Тому важливим є дотримання прав людини, виховання в дитині культури громадськості, що передбачає знання своїх прав та обов’язків, активну громадську позицію, вміння аргументовано відстоювати свою думку, свідоме та відповідальне залучення у громадські справи, у тому числі орієнтовані на вирішення екологічних та соціально-економічних проблем.
ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ВИПЕРЕДЖАЮЧОЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Суть концепції випереджаючої освіти для сталого розвитку у тому, щоб перебудувати зміст і методологію навчального процесу у всіх ланках системи освіти таким чином, щоб вона стала здатною до вчасної підготовки людей до нових умов існування, дати їм такі знання й уміння, які дозволили б не тільки успішно адаптуватися у новому соціальному та інформаційному середовищі, але й активно впливати на нього в інтересах збереження й подальшого гармонічного розвитку людського суспільства та навколишньої природи.
На рівні освітньої політики впровадження норм та принципів сталого розвитку передбачає такі заходи як:
- використання ресурсо- та енергозберігаючих технологій життєзабезпечення людини, що включає розумне споживання енергії та води, зменшення марних витрат сировини, кількості відходів;
- впровадження принципів, норм та цінностей екологічної етики, етики відповідальності, переведення їх у площину практичної діяльності, повсякденного життя, що сприятиме формуванню стійких, екологічно врівноважених звичок та традицій;
- розвиток духовного потенціалу особистості у контексті особистісно-орієнтованої та гуманоцентричної педагогіки, що передбачає визнання безумовної цінності кожної людини, її права на саморозвиток та самореалізацію;
- впровадження норм міжособистісної та міжкультурної комунікації на засадах принципів полікультурності та толерантності;
- розвиток правової культури особистості, основ громадянськості;
- виховання соціально-активної та інноваційно спрямованої особистості, адаптованої до динаміки сучасного життя;
- розвиток інформаційної культури особистості, основ критичного мислення та медіа-грамотності;
- формування культури здоров’я підростаючого покоління на засадах розуміння єдності природи та людини, залежності здоров’я людини від стану довкілля.
НАВЧАЛЬНА ТА ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ЗАКЛАДАХ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ
Серед головних завдань навчальної та виховної роботи у закладах середньої освіти згідно концепції сталого розвитку є:
- засвоєння учнями знань про історію виникнення та сутність концепції сталого розвитку, підвищення обізнаності молоді щодо розуміння значення сталості як основи збереження довкілля та умов життя людини;
- розвиток у дітей ціннісних орієнтацій, що відповідають потребам сталого розвитку як особистісно важливих і доцільних, пов’язаних із власними переконаннями та відповідальним відношенням до своїх дій;
- практична реалізація моделей сталого розвитку, формування відповідних норм поведінки та стилів життя, активної громадської позиції щодо реалізації ідеї сталості у повсякденному досвіді дитини.
Більша конкретизація поставлених завдань потребує розгляд екологічної, правової, соціально-економічної та морально-етичної компонент сталого розвитку.
Екологічна компонента передбачає вирішення таких завдань:
- засвоєння учнями знань щодо стану довкілля, органічної єдності людини та природи, заходів зі збереження цілісності природних екосистем, способів виходу з екологічної кризи;
- формування екологічного світогляду та екокультури на засадах розкриття змісту та впровадження норм і принципів екологічної етики та етики відповідальності;
- виховання патріотичних почуттів, любові до рідного краю як складових екологічної освіти для сталого розвитку;
- засвоєння основних знань та умінь щодо здорового способу життя, гармонізації стосунків між людиною та природним середовищем;
- прилучення до екологічного руху, розвиток екологічних організацій на рівні шкільних та позашкільних закладів освіти дніпропетровського регіону.
Правова компонента передбачає реалізацію таких завдань:
- засвоєння учнями знань щодо реалізації прав людини та дитини згідно концепції сталого розвитку;
- розкриття змісту норм демократії, правової культури громадян, ролі громадськості у вирішенні екологічних та соціально-економічних проблем;
- залучення учнів у процеси шкільного самоврядування, практичної реалізації громадянськості як особистісної та колективної відповідальної поведінки у контексті реалізації норм та принципів сталого розвитку;
- привчання дітей до відкритого й вільного виразу своїх думок на основі реалізації ідей педагогіки співробітництва, розвиток навичок аргументування своєї думки.
Соціально-економічна компонента включає такі питання:
- розкриття змісту поняття «якісне життя» як однієї зі складових концепції сталого розвитку;
- прищеплення навичок розумного ресурсо- та енергоспоживання, раціонального використання предметів споживання, зменшення марних витрат сировини;
- впровадження норм соціальної справедливості, попередження проявів насильства та несправедливості у відносинах між дітьми та дітьми і дорослими;
- розвиток високого рівня соціальної мобільності дітей, виховання в них культури інноваційності та успішності, що сприятиме більшої адаптації до динаміки життя у сучасному постіндустріальному суспільстві.
Морально-етична компонента включає вирішення наступних завдань:
- формування гуманістичних цінностей та пріоритетів, заснованих на ідеї самоцінності кожної особистості, ії права на відмінність;
- емоційно-ціннісний підхід, що передбачає вміння людиною ставати на позицію іншого, визнавати його думки, одночасно, відстоювати власну позицію, не принижуючи гідність іншої людини;
- розвиток неконфронтаційної свідомості, орієнтованої на співдружню та неконфліктну діяльність;
- впровадження норм діяльнісної педагогіки, що орієнтована на небайдуже, активне відношення до порушень принципів сталості, вміння оптимально реагувати на недодержання екологічних та соціально-економічних вимог згідно пріоритетам сталого розвитку.
- розвиток високої інформаційної культури, що передбачає медіа-грамотність, поінформованість з проблем сталого розвитку, активізацію критичного мислення.
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Основою управлінської діяльності у контексті реалізації концепції сталого розвитку є стратегічне управління. Стратегічне управління – це реальний інструмент підвищення ефективності управління навчальним закладом. Використання методів і принципів стратегічного управління сприяє оптимальному використанню матеріальних та інтелектуальних ресурсів,
До принципів стратегічного управління слід віднести:
- принцип ресурсо- та матеріалозбереження;
- проективно-моделюючий характер освітньої діяльності;
- науковість та культуроорієнтованість освітнього процесу;
- гуманоцентричні орієнтації управлінської діяльності.
Однією зі складових управлінської діяльності повинно стати ресурсо- та метеріалозбереження, що передбачає використання відповідних технологій. До них відносяться:
- технології контролю за споживанням електричного струму (використання енергозберігаючих лампочок, вчасне вимикання електричного струму);
- використання теплозберігаючих вікон, дверей, контроль теплообміну у приміщеннях у холодний період, раціональне використання води та інших природних ресурсів;
- залучення вторинної сировини з метою її використання (збір макулатури, заходи зі зменшення сміття).
Проективно-моделюючий характер управлінської діяльності передбачає її інноваційну спрямованість, гнучкість та відкритість для системних інновацій, врахування загальних тенденцій та запитів суспільства до освіти, структурування змісту освіти згідно маркетингового підходу та профілізації.
Науковість та культуроорієнтованість управлінської діяльності характеризує загальні тенденції до оновлення змісту освіти, підвищення рівня загальної культури педпрацівників, використання ними новітніх технологій в освітній практиці. Характерною особливістю реалізації цього принципу є залучення персоналу навчального закладу до експериментування, участі в управлінських рішеннях, орієнтація на колегіальну модель управління.
Нарешті, гуманоцентричний підхід передбачає введення у зміст управлінської діяльності цінностей демократизму та гуманізації відносин, побудова їх на засадах педагогіки співробітництва та толерантності.
Зважаючи на вищевикладене, рекомендуємо:
Керівникам середніх загальноосвітніх закладів:
- адаптувати систему управління навчальним закладом згідно найбільш повної реалізації програми випереджаючої освіти для сталого розвитку у Дніпропетровській області як пріоритетного напрямку з урахуванням головних її положень;
- визначити специфіку реалізації програми випереджаючої освіти відносно форм і методів навчання, в основу яких покласти принципи сталого розвитку.
- упроваджувати методи та принципи стратегічного управління розвитком навчальних закладів, застосовуючи новітні педагогічні технології гумано- та екоцентричного характеру.
Вчителям середніх загальноосвітніх закладів:
- будувати освітній процес на основі використання принципів сталого розвитку, а також розуміння освіти як випереджаючого чинника суспільної перебудови;
- спрямувати навчально-виховний процес на комплексний розвиток знань, вмінь, навичок та ціннісних орієнтацій учнів, що відповідають потребам сталого розвитку;
- активно впроваджувати форми і методи організації та проведення навчально-виховного процесу на засадах випереджаючої освіти для сталого розвитку.
Джерело. Дніпропетровська обласна педагогічна газета. - № 21 (30) червень-серпень 2009 р. – Дніпропетровськ, ТОВ "Книга", 2009. - С. 6.
Програма «Сталий розвиток України»
Сталий розвиток — це модель економічного зростання, в якій використання ресурсів направлено на задоволення потреб людини при збереженні навколишнього середовища, так що ці потреби в розвитку можуть бути задоволені не тільки в сьогоденні, але й для майбутніх поколінь.
Стратегія програми
Стратегія програми «Сталий розвиток України» заснована на ретельному, всебічному вивченні існуючого стану нашого суспільства, а також на аналізі потенційних можливостей його поліпшення.
Коли мова йде про стратегію програми, загальним результатом її повинно бути досягнення визначених показників у всіх трьох складових розвитку суспільства, а саме: соціальній сфері, економіці та екології. Говорити про сталий розвиток оперуючи лише економічними чи соціальними критеріями не можливо й за сучасними науковими поглядами неефективно.
Розвиваючі окрему складову системи без врахування стану інших (тобто не на основі стратегії), з огляду на їх загальну взаємозалежність та взаємообумовленість, призведе як до погіршення інших складових, так і до завдання шкоди безпосередньо тій складовій, котру планується розвивати.
Так, наприклад, підтримка екології без врахування економічного базису суспільства призведе до вичерпання економічного потенціалу регіону, та, як наслідок, до неможливості подальшої підтримки належного стану оточуючого середовища. З огляду на це, плануючи будь-який розвиток суспільства мова може йти про розробку й реалізацію виключно стратегії сталого розвитку.
Із викладеного стає зрозумілим, що перед розробкою стратегії, необхідно провести ґрунтовний аналіз стану всіх складових системи, виявити їхні найактуальніші проблеми та визначити шляхи їх усунення.
При впровадженні необхідним є здійснення моніторингу стану економіки, екології та соціальних відносин на постійній основі. При виявлені відхилень від запланованих стратегією сталого розвитку результатів, розроблений на її виконання план заходів має коригуватись під нововиявлені обставини.
Розвиток може реалізовуватись також й на децентралізованій основі з використанням програмно-цільового методу. Мова йде про розробку й реалізацію учасниками програми «Сталий розвиток» окремих проектів, які в своїй сукупності утворюють цілісну систему, механізм реалізації.
Всеукраїнська громадська організація «Екологія та соціальний захист України» ставить собі за мету розвиток суспільства через реалізацію саме стратегії сталого розвитку. Із цією метою нашою організацією проводиться робота з створення осередків, формування штату спеціальних кореспондентів та видання спеціалізованої газети, на шпальтах якої висвітлюється стан і перспективи впровадження.
Концепція програми «Сталий розвиток»
Всеукраїнська громадська організація «Екологія та соціальний захист» ставить за мету розвиток українського суспільства на засадах усталеної у світовому співтоваристві концепції програми «Сталий розвиток України». Всеукраїнська громадська організація «Екологія та соціальний захист України» докладає зусиль для впровадження засад програми на всій території нашої держави.
- Суспільство розглядається як система трьох взаємопов’язаних складових концепцій: економічної, соціальної та екологічної. З цього витікає, що розвиток однієї з складових без врахування стану інших не може вважатися цілісним.
- Суспільний розвиток не може відбуватися за рахунок можливості майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Даний постулат вимагає врахування наявного потенціалу для розвитку і забезпечення його збереження та поступового зростання.
Сталий ро́звиток
Особливості перекладу
Термін «сталий розвиток» є офіційним українським відповідником англійського терміну «англ.sustainable development», дослівний переклад якого з урахуванням контексту може бути «життєздатний розвиток» а за сенсом — «самопідтримуваний розвиток», інколи цей термін тлумачать як всебічно збалансований розвиток. За визначенням Комісії ООН зі сталого розвитку, його мета — задовольняти потреби сучасного суспільства, не ставлячи під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої потреби. Теорія сталого розвитку є альтернативою парадигмі економічного зростання, яка ігнорує екологічну небезпеку від розвитку за екстенсивною моделлю.
Парадигма сталого розвитку
Парадигмасталого розвитку включає в себе вимоги до захисту довкілля, соціальної справедливості та відсутності расової й національної дискримінації. У країнах, де на державному рівні зазначені вимоги ігноруються, в поняття сталого розвитку намагаються вкласти «зручний» зміст, вихолощуючи справжній. Так в Україні термін «сталий розвиток» часто вживають для означення лише неухильного зростання економічних показників країни, її регіонів, міст, сіл та окремих галузейекономіки. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання й праці людей. Таке тлумачення терміну розкритиковане Ґ. Дейлі і є не лише грубою помилкою, але і його профанацією.
Базові принципи концепції
Концепція сталого розвитку ґрунтується на п`яти головних принципах:
- Людство дійсно може надати розвитку сталого і довготривалого характеру, для того щоб він відповідав потребам людей, що живуть зараз, не втрачаючи при цьому можливості майбутнім поколінням задовольняти свої потреби.
- Обмеження, які існують в галузі експлуатації природних ресурсів, відносні. Вони пов'язані з сучасним рівнем техніки і соціальної організації, а також із здатністю біосфери до самовідновлення.
- Необхідно задовольнити елементарні потреби всіх людей і всім надати можливість реалізувати свої надії на більш благополучне життя. Без цього сталий і довготривалий розвиток просто неможливий. Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф — злидні, які стали у світі звичайним явищем.
- Необхідно налагодити стан життя тих, хто користується надмірними засобами (грошовими і матеріальними), з екологічними можливостями планети, зокрема відносно використання енергії.
- Розміри і темпи росту населення повинні бути погоджені з виробничим потенціалом глобальної екосистеми Землі, що змінюється.
Приклади впровадження концепції
- Будівництво доріг, будівель має супроводжуватися відповідним зростанням зелених насаджень — щоб не погіршувати стан довкілля.
- Зростання виробництва зерна не повинно супроводжуватися виснаженням чи іншим погіршенням якості ґрунту.
- Видобування корисних копалин (наприклад металевих руд, вугілля) має супроводжуватися створенням підприємств, що не залежать від цього видобутку. Таким чином, щоб після вичерпання майбутні покоління (а часто й поточні) не мали економічних проблем.
- У приватному сенсі — заробітна плата повинна компенсувати витрати на відновлення здоров'я, погіршене через виконувану роботу.
- Медичні препарати та хірургічні операції повинні не лише вирішувати поточну проблему, але й не призвести до погіршення стану здоров'я пацієнта у майбутньому, часто це включає і здоров'я наступних поколінь.
- Навчання та використання праці жінок не повинне приводити до відмови від виконання основного обов'язку — народження дітей. Фактично найбільша шкода, яка може бути завдана майбутнім поколінням — це пряме їх знищення.
Складові концепції сталого розвитку
Концепція сталого розвитку з'явилася в результаті об'єднання трьох основних точок зору: економічної, соціальної та екологічної.
Економічна складова
Економічний підхід до концепції стійкого розвитку заснований на теорії максимального потоку сукупного доходу Хікса-Ліндаля, який може бути зроблений за умови, принаймні, збереження сукупного капіталу, за допомогою якого і здійснюється цей дохід. Ця концепція передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних — природо-, енерго- і матеріало-зберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів.
Однак при вирішенні питань про те, який капіталповинен зберігатися (наприклад, фізичний або природний, або людський капітал) і якою мірою різні види капіталу є взаємозамінними, а також при вартісній оцінці цих активів, особливо екологічних ресурсів, виникають проблеми правильної інтерпретації і розрахунку. З'явилися два види стійкості — слабка, коли мова йде про не зменшуваному в часі природному та виробничому капіталі, і сильна — коли повинен не зменшуватися природний капітал (причому частина прибутку від продажу невідновних ресурсів повинна спрямовуватися на збільшення цінності відновлюваних природних капіталу).
Соціальна складова
Соціальна складова стійкості розвитку орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Важливим аспектом цього підходу є справедливий розподіл благ. Бажано також збереження культурного капіталу і різноманіття в глобальних масштабах, а також більш повне використання практики стійкого розвитку, наявної в не домінуючих культурах. Для досягнення стійкості розвитку, сучасному суспільству доведеться створити більш ефективну систему ухвалення рішень, що враховує історичний досвід і заохочує плюралізм. Важливо досягнення не тільки внутрішньо-, а й міжпоколінної справедливості. У рамках концепції людського розвитку людина є не об'єктом, а суб'єктом розвитку. Спираючись на розширення варіантів вибору людини як головну цінність, концепція сталого розвитку передбачає, що людина повинна брати участь у процесах, які формують сферу його життєдіяльності, сприяти прийняттю і реалізації рішень, контролювати їх виконання.
Екологічна складова
З екологічної точки зору, сталий розвиток має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність екосистем, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери. Більш того, поняття «природних» систем і ареалів проживання можна розуміти широко, включаючи в них створене людиною середовище, таке як, наприклад, міста. Основна увага приділяється збереженню здібностей до самовідновлення і динамічної адаптації таких систем до змін, а не збереження їх у деякому «ідеальному» статичному стані. Деградація природних ресурсів, забруднення навколишнього середовищаі втрата біологічного розмаїття скорочують здатність екологічних систем до самовідновлення.
Єдність концепцій
Узгодження цих різних точок зору та їх переклад на мову конкретних заходів, які є засобами досягнення сталого розвитку — завдання величезної складності, оскільки всі три елементи сталого розвитку повинні розглядатися збалансовано. Важливі також і механізми взаємодії цих трьох концепцій. Економічний і соціальний елементи, взаємодіючи один з одним, породжують такі нові завдання, як досягнення справедливості всередині одного покоління (наприклад, щодо розподілу доходів) та надання цілеспрямованої допомоги бідним верствам населення. Механізм взаємодії економічного та екологічного елементів породив нові ідеї щодо вартісної оцінки та інтерналізації (обліку в економічній звітності підприємств) зовнішніх впливів на навколишнє середовище. Нарешті, зв'язок соціального та екологічного елементів викликала інтерес до таких питань як внутрішньопоколінна і міжпоколінна рівність, включаючи дотримання прав майбутніх поколінь, та участі населення в процесі прийняття рішень.
Індикатори
Важливим питанням у реалізації концепції сталого розвитку — особливо у зв'язку з тим, що вона часто розглядається як така що еволюціонує — стало виявлення її практичних і вимірюваних індикаторів. У цьому напрямку зараз працюють як міжнародні організації, так і наукові кола. Виходячи з вищевказаної тріади, такі індикатори можуть пов'язувати всі ці три компоненти і відображати екологічні, економічні та соціальні (включаючи психологічні, наприклад, сприйняття сталого розвитку) аспекти.
Перелік сайтів, де ви можете ознайомитись з концепцією сталого розвитку.
Освіта для сталого розвитку: www.slideshare.net/opitnaa/ss-9734648
Освіта для сталого розвитку національна доповідь (скорочено): who-is-who.com.ua/bookmaket/ust2007/7/2.html
Особливості концепції сталого розвитку у двадцятому столітті: osvita.ua/vnz/reports/politolog/17571
Модель науково-методичної роботи випереджаючій освіти у школі для сталого розвитку: osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/25047
Концепція сталого розвитку як основна теорія соціальної політики в умовах глобалізації : pulib.if.ua/part/2206
Комплексна програма «освіта для сталого розвитку» на період 2009-2015 рр.: uondmr.at.ua/publ/eksperimentalna_dijalnist/kompleksna_programa_osvita_dlja_stalogo_rozvitku_na_period_2009_2015_rr/2-1-0-5
