Моніторинг
Робота моніторингової групи у ліцеї за вересень: відбулося засідання творчої групи на якій визначили лосновні завдання роботи
на 2014-2015 навчальний рік.
Протягом версеня були проведені моніторингові контрольні роботи в усіх класах з української мови, математики та в профільних
з географії. Результати опрацьовані та систематизовані у вигляді діаграм.
У жовтні проходить місячник математики. Були проведені контрольні роботи у нових 8-х класах та порівняльні у 9-х класах.
Освітній моніторинг
Як правило, вибір досліджуваної проблеми здійснюється адміністрацією школи. Обов’язковим є формулювання мети та гіпотези дослідження, визначення обов’язків членів творчої групи. Формулювання та уточнення мети дає можливість правильно обрати об’єкт дослідження (успішність учнів з певного предмета, системність роботи класного керівника, професійна компетентність учителя тощо). Творча група у контексті цілеспрямованого дослідження обирає інструментарій відповідно до поставленої мети. За допомогою дібраного діагностичного матеріалу адміністратор, психолог або вчитель проводить дослідження (анкетування, тестування, спостереження тощо), а також збирає дані для подальшого їх оброблення та інтерпретації. Оформлені в аналітичному описі (звіті-поясненні отриманих кількісно-якісних даних) результати повинні містити графічні ілюстрації, таблиці, малюнки тощо. Моніторинг в освітньому закладі дає можливість на ранніх етапах з’ясувати причини, які сповільнюють навчально-виховний процес, а також дозволяє адміністрації навчального закладу самостійно формулювати і вирішувати освітні проблеми.
Функції моніторингу
Різновиди моніторингу
Етапи шкільного моніторингу
Напрями досліджень
Моніторинг,
що здійснює вчитель - предметник,
класний керівник
ТЕЗАУРУС БАЗОВИХ ПОНЯТЬ З МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Авторський моніторинг (автомоніторинг) – це внутрішнє, індивідуальне самодослідження педагогом чи учнем особистісних та професійних якостей з метою самокорекції, саморозвитку слабких і сильних сторін власної особистості.
Аналіз (гр. analysis – розкладання, розчленування) – метод, за допомогою якого здійснюється розчленування предмета думки на складові елементи.
Анкетування (від франц. enduete, букв. - розслідування) – один із засобів письмового (іноді й усного) опитування значної кількості учнів за певною схемою-анкетою або опитувальним листом. Мета анкетування – зібрати масовий матеріал, який після статистичної обробки використовують для розв’язання певних педагогічних, психологічних та інших завдань.
Атестація (лат. Attestation- свідоцтво, підтвердження) – будь-який закінчений, оформлений, зафіксований результат оцінки людини: визначення класифікації, рівня працівника чи учня: відгук про його здібності ділові та інші якості. Явною функцією атестації є встановлення факту придатності тієї чи іншої людини до певної соціальної ролі – учня, вчителя, керівника тощо. Тому кінцевою метою атестації є рішення, яке змінює або зберігає соціальне положення атестованого відповідно до його готовності до використання даної або подібної соціальної ролі.
Валідність (гр. validos – дійсний, придатний, справжній) – критерій якості педагогічного моніторингу, технологій відстеження результативності діяльності освітньої системи; чим більш валідні ці технології, тим надійніше вивчається та вимірюється дана якість; критерій якості тесту, який визначає його придатність для вимірювання того, що він повинен виміряти згідно з задумом.
Вибірка – група людей, на якій проводиться дослідження.
Вимірювання – процедура виставлення чисел (зазвичай вони називаються балами) за певні характеристики особи у такий спосіб, щоб числа відображали ступінь, до якого особа володіє цими характеристиками.
Кваліметрія (лат. gualis – який за якістю; гр. nutreo - виміряю) – галузь науки про інтегральну типологію, оцінку та системну діагностику професійної діяльності інтелекту та рефлексії особистості.
Кореляційний аналіз – метод математико-статистичного аналізу, пов'язаний з обчисленням та визначенням коефіцієнтів кореляції між змінними.
Критерій – показник якості об’єкта, який характеризує одну з його властивостей; ознака, на основі якої відбувається оцінювання, визначення або класифікація чого-небудь, мірило суджень, оцінки, засіб перевірки істинності або помилковості твердження.
Лонгітюдний моніторинг – систематичне вивчення одних і тих самих респондентів, об’єктів дослідження протягом довгого часу.
Мета освітнього моніторингу – спрямування розвитку освітньої системи на бажаний результат.
Метод експертних оцінок (гр. method – шлях дослідження або пізнання; лат. expertus - досвідчений) –метод прогнозування, заснований на досягненні згоди групою експертів.
Моделювання – дослідження яких-небудь явищ і процесів через побудову і вивчення їхніх моделей.
Моніторинг – стандартизоване спостереження за певним об’єктом або процесом, оцінка та прогнозування його подальшого стану.
Об’єкт моніторингу якості шкільної освіти – явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність, увага тощо. Об’єктами моніторингу якості шкільної освіти найчастіше виступають зміст освіти; рівень і якість сформованості знань, умінь і навичок учнів (або, як прийнято називати, рівень навчальних досягнень); результати навчально-виховного процесу; засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей; різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів; динаміка змін в освітній системі тощо.
Педагогічний моніторинг – система збору, обробки, збереження і розповсюдження інформації про освітню систему на рівні вчителя (про рівень розвитку особистості, її просування в системі ключових компетентностей, рівень навчальних досягнень учнів, визначення можливостей дитини з метою проектування її подальшого розвитку) та на рівні адміністрації (це система внутрішньошкільного керівництва та контролю).
Ранжування – метод дослідження, який полягає у розташуванні респондентом або експертом перерахованих критеріїв за ранговими місцямит (від першого, вищого рангу до n-ного за числом перерахованих критеріїв).
Репрезентативний (фр. Representative – типовий, показний) – статистично показаний. Респондент – учасник соціологічного, педагогічного, психологічного дослідження.
Самооцінка – метод, який використовується в педагогічному моніторингу для оцінки особистістю самої себе, а також визначення її якості та місця серед інших людей.
Синтез (гр. з’єднання, складання) – метод вивчення предмета в цілісності, єдності і взаємозв’язку його частин. У процесі пізнання пов’язаний з аналізом.
Суб’єкти моніторингу - це особи, група осіб, організацій тощо, яким належить активна роль у процесі моніторингових досліджень якості освіти. В Україні суб’єктами моніторингу якості освіти є: Міжвідомча робоча група з питань запровадження зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти; Український центр оцінювання якості освіти та його регіональні підрозділи, відділи, лабораторії моніторингу на районному, міському рівнях.
Тест – сукупність взаємопов’язаних контрольних завдань, які дозволяють надійно та валідно виміряти та оцінити знання, уміння та будь-які інші характеристики особистості.
Якість освітньої діяльності – це сукупність характеристик системи освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства; ступінь задоволення учасників освітнього процесу наданими навчальним закладом освітніми послугами або ступінь досягнення поставлених освітніх цілей і завдань.
З досвіду роботи вчителів ліцею
Сьогодні в межах вирішення цієї проблеми одним з актуальних завдань є забезпечення ефективного освітнього моніторингу. Найпоширенішим є моніторинг якості навчання в системі “учитель – учень”. Він полягає у визначенні ступеня відповідності наявних у школярів знань, умінь та навичок тим, що попередньо планувалися. Цей моніторинг можна вважати педагогічним. Він передбачає порівняння навчальних досягнень учнів з нормативною моделлю об’єкта оцінювання, основою якої виступають “Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, а також “Державні стандарти освіти”, в яких встановлені державні вимоги до освіченості учнів та випускників шкіл на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти. Такий моніторинг традиційно здійснюється через тематичне, семестрове, річне оцінювання результатів навчальної діяльності школярів. Доречним для проведення моніторингу є поелементнй аналіз, який дозволяє оцінити певні конкретні вміння і навички з предмету, що сприятиме ефективнішій корекційній роботі по усуненню недоліків. Підібрати критерії для поелементного аналізу допоможуть вимоги до знань і вмінь учнів, що висуваються відповідними навчальними програмами. Важливим є врахування вагомості різних видів навчальної діяльності учнів. Ефективною для врахування цього аспекту є різні кваліметричні моделі, які оцінюють досягнення за певною математично-оціночною шкалою.
Психологічний аспект моніторингових досліджень
Ефективний освітній моніторинг може здійснюватися лише на психологічних засадах. Психолого-педагогічний супровід моніторингу передбачає аналіз відповідності навчальних досягнень кожного учня рівню його потенційних індивідуальних навчальних можливостей, що дає змогу простежити динаміку його розумового розвитку.
Для визначення загального рівня потенційних навчальних можливостей враховуються такі індивідуальні показники кожного учня: обсяг довільної уваги, продуктивність довготривалої пам’яті, продуктивність словесно-логічного мислення, рівень розумового розвитку, творчий потенціал тощо. Усі ці показники підлягають аналізу та колективній експертній оцінці з боку практичного психолога, класних керівників та вчителів-предметників.
Для визначення індивідуальних особливостей пізнавальних процесів учнів використовуються методики:
- ШТРР (шкільний тест розумового розвитку) – повний (8-9 кл) ;
- Тест Айзенка (словесний субтест та числовий субтест)
- Тест «КОТ»
- Діагностика рівня розвитку уваги: таблиця Шульта, коректурна проба, розстановка чаисел, асоціативний ряд
Вести мову про ефективність праці вчителя можна лише тоді, коли її результати засвідчують, що вчитель зумів максимально реалізувати навчальний потенціал кожного зі своїх вихованців та об’єктивно оцінив їх навчальні досягнення. При ефективній праці вчителя абсолютна різниця між потенційно можливими навчальними досягненнями учнів і їх фактичними навчальними досягненнями має бути мінімальною.
Проблемна тема творчої групи: Моніторинг як допомога визначення якості освіти.
Мета:виявлення навчальних досягнень учнів, інтересу до навчання; моніторинг розподілу часу і зусиль учнів; дослідження рівня вихованості,
Отримання якісно нової інформації на шляху створення школи випереджаючої освіти, напрацювання досвіду роботи з становлення особистості учнів
Завдання творчої групи:з’ясування кількох важливих освітніх питань, а саме:
― які знання здобули учні з тих чи інших предметів, якого рівня сягають їхні загальнонавчальні вміння?
― якийрівеньінтересу до навчання сформовано в учнів?
― чи вміють учні аналізувати зміст прочитаних текстів, робити висновки, висловлювати власне ставлення до прочитаного?
― чи вміють знаходити нестандартні рішення в процесі розв’язання навчальних завдань, самостійно працювати з підручником, розв’язувати задачі, залучати додаткову інформацію під час виконання проблемних завдань?
― чи ефективно розподіляють зусилля і час, виконуючи навчальні завдання?
― чи навчилися учні застосовувати здобуті знання не лише на уроках, а й у повсякденному житті?
Склад творчої групи:
Ю.О.Острійчук – учитель інформатики, математики
Н.О.Свиридюк – практичний психолог ліцею, учитель української мови та літератури
В.В.Сємєйко – учитель історії та правознавства
Н.А.Серьогіна - вихователь
План роботи творчої групи на 2014-2015 н.р.
План засідань:
Вересень:
Ознайомлення із сучасною теорією управління соціальними системами на підставі моніторингу; визначення напрямків моніторингу
Література для опрацювання:
1. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. К.: Плеяди.2005.
2. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи. К.2004.
Жовтень:
Організаційний аспект шкільного моніторингу
Література для опрацювання:
Гарбуза Т. В. Моніторинг освітньої діяльності як інструмент підвищення якості мовної освіти /
Т. В. Гарбуза // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2011 рік: наукове видання. – К., Ін-т педагогіки, 2012. – 376 с., с. 182–183.
Листопад:
Визначення показників ефективності роботи вчителя, адміністрації та закладу освіти в цілому та їх еталонного значення
Література для опрацювання:
1. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. К.: Плеяди.2005.
2. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи. К.2004.
3. Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні. К.:НАДУ.2004.
4. Сметанський М.І., Слободянюк М.І. та інші. Атестація загальноосвітніх шкіл. Вінниця, 2001.
Грудень:
Вибір, розробка та адаптація діагностичних методик для визначення реального стану об¢єктів, що обстежуються, створення технології обробки результатів моніторингу тощо
Література для опрацювання:
Дмитренко Г.А., Олійник В.В., Ануфрієва О.Л. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навч.-метод. посіб. − К.: УІПКККО, 1996. – 84 с.
Січень:
Технологічний аспект шкільного моніторингу
1. Лукіна Т.О. Державне управління якістю загальної середньої освіти в Україні. К.:НАДУ.2004.
2. Сметанський М.І., Слободянюк М.І. та інші. Атестація загальноосвітніх шкіл. Вінниця, 2001.
3. Дмитренко Г.А., Олійник В.В., Ануфрієва О.Л. Цільове управління: вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навч.-метод. посіб. − К.: УІПКККО, 1996. – 84 с.
Лютий:
Психолого-педагогічний моніторинг
Література для опрацювання:
- Методична робота керівника закладу. Бєляєва В., Гаценко Г. // «Директор школи», №3, 2009.
- Моніторинг освітнього процесу. Плохій Л. // «Директор школи», №23, 2009.
Березень:
«Моніторинг дослідження психологічної готовності учнів 9-го класу для профільного навчання
Література для опрацювання:
- Моніторинг якості знань у школі. Антоненко О.В. // «Завучу. Усе для роботи», №11-12, 2009.
- Основні напрямки методичної роботи в навчальному закладі. Палійчук Н.Й. // «Завучу. Усе для роботи», №2, 2009.
- Ростовська В.І. Формування професійної компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи. – Х.: «Основа», 2008.- 128 с.
Квітень:
Практичне значення впровадження освітнього моніторингу
- Моніторинг якості знань у школі. Антоненко О.В. // «Завучу. Усе для роботи», №11-12, 2009.
- Основні напрямки методичної роботи в навчальному закладі. Палійчук Н.Й. // «Завучу. Усе для роботи», №2, 2009.
- Ростовська В.І. Формування професійної компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи. – Х.: «Основа», 2008.- 128 с.
Травень:
Підсумкове засідання творчої групи: « Переваги та недоліки моніторингу. Планування роботи на 2015-2016 н.р.»
Література для опрацювання:
1. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. К.: Плеяди.2005.
2. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи. К.2004.
Практична діяльність творчої групи
Вересень:
Підготовка завдань для проведення моніторингових робіт
Моніторингові роботи (диктанти) у 8-11 класах
Моніторинг рівня вихованості учнів 8-9 класів (анкетування, діагностування)
Моніторингові зрізи з математики (профільні класи) та географії (профільні класи)
Моніторинг рівня вихованості учнів 10-11 класів (анкетування, діагностування)
Узагальнення наслідків моніторингу підготовка довідку на нараду
Анкетування учнів «Ставлення до предмету». Обробка результатів
Жовтень: Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з алгебри у 8 класі
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з алгебри у 9-х класах
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з математики у 10-х класах
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з математики у 11-х класах
Узагальнення матеріалів моніторингу, підготовка довідки на засідання предметної кафедри
Аналіз моніторингових контрольних робіт. Обробка результатів
Листопад:
Моніторинг за станом ведення зошитів з фізики к 8-9 класах
Моніторинг за рівнем учнівської компетенції з фізики у 8 класі
Контрольний зріз знань, умінь, навичок з фізики в 11-ФМ класі (профільному)
Моніторинг за рівнем учнівської компетенції з фізики у 10-Е та 11-Е класах
Заповненнявчителямитаблиць «Розподілучнів за групаминавченості». Обробка результатів
Грудень:
Моніторингова робота з хімії у 8-9 класах
Моніторингова робота з хімії в 10-х класах
Узагальнення матеріалів контролю
Проведення поточних зрізів, заповнення технологічних карток. Обробка результатів
Січень
Підготовка завдань для проведення моніторингових зрізів з географії та економіки
Моніторингові роботи з географії у 8-9-х класах
Моніторингові контрольні роботи з
Географії в 10-х класах
Моніторингові роботи економіки у10-Е та 11-Е класах
Заповненнявчителямитаблиць «Перелікосновних проблем з організаціїуспішноїдіяльностіучнів на уроці».
Лютий
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок зі світової літератури у 8 та 9-х класах
Моніторингові зрізи знань, умінь, навичок зі світової літератури у 11-х класах
Моніторингові зрізи знань, умінь, навичок зі світової літератури у 10-х класах
Узагальнення матеріалів контролю у довідці на педагогічну раду
Березень
Моніторинговий зріз знань (диктант) із української мови у 8 класі
Моніторингові зрізи знань, умінь, навичок із української мови у 10-х класах
Квітень
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з біології у 8 класі
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок біології у 9-х класах
Моніторинговий зріз знань, умінь, навичок з біології у 10-х класах
Контрольне тестування учнів11-х класів з біології
Обробка результатів
Травень:
Моніторинг результативності ДПА 11-х та 9-х класів.
Обробка результатів.
