Науково - методична робота
26 жовтня 2018
Рада пройшла цікаво. Учасники обговорювали проблеми формування активної життєвої позиції та шляхи їх подолання
Педагогічні читання: «Формування життєвих цінностей в умовах становлення сучасної школи»
Науково-методична робота продовжується активно та старанно.
10 жовтня вчителі АРЛі знайомилися з темою «Формування життєвих цінностей в умовах становлення сучасної школи»
Педагогічні читання «Особистісно-зорієнтовані технології, як провідний напрям діяльності вчителя» - Новини
Педагогічні читання «Особистісно-зорієнтовані технології, як провідний напрям діяльності вчителя»
4 жовтня у ліцеї буди проведені педагогічні читання на тему «Особистісно-зорієнтовані технології, як провідний напрям діяльності вчителя». Виступали: заступник директора з науково-методичної роботи Волкова Н.О., педагог-організатор Гладкий А.Г., вчитель історії Чайковська-Тарабака Н.Л., практичний психолог Свиридюк Н.О., вчитель іноземної мови Новокрещенова І.Ф.
На читаннях було підкреслено важливість нової освітньої реформи, розглянуто основні питання Особистісно-зорієнтованого навчання, виховання.
6 вересня 2017 р.: Засідання науково-методичної ради ліцею:
- «Завдання колективу в роботі над єдиною методичною проблемою (на ІІІ етапі), складання Дорожньої карти участі ліцею у дослідницько-експериментальному проекті: «Інтегрування змісту випереджаючої освіти для сталого розвитку у навчально-виховний процес».
Початок роботи над Scrum-проектом "Ліцей-територія добротворчості"
Заступник директора з науково-методичної роботи, Волкова Н.О., знайомить вчителів з завданнями проекту
21 жовтня були проведені педагогічні читання на тему: "Сучасний урок - основа якісної освіти"
Готували вчителі предметники та вихователі гуртожитку.
9 вересня пройшла перша у 2015-2016 н.р. науково-методична рада.
Під час ради, заступник директора з науково-методичної роботи, Волкова Ніна Олексіївна, привітала усіх з початком нового навчального року та ознайомила з початком роботи над новою методичною проблемою.
Психолог ліцею, Свиридюк Наталя Олексіївна, ознацомила з планами роботи на перше півріччя.
Острійчук Юлія Олександрівна, яка проводить моніторинг у ліцеї, ознайомила з графіком проведення моніторингових досліджень.
Бажаємо плідної праці!
18 березня у АРЛІ пройшла науково-методична рада на тему " Креативність - мислення поза стандартом"
Підготували і провели раду заступник директора з науково-методичної роботи Волкова Н.О. та учитель хімії Бондар Р.Г.
Бондар Р.Г. показала свої напрацювання у досвіді розвитку креативності учнів, у цікавих та незвичних підходах до підготовки до уроків.
28 січня 2015 року у Апостолівському районному ліцеї-інтернаті пройшла чергова науково-методична нарада на тему "Системність у роботі вчителя - обов'язкова умова професійного зростання".
Почала нараду заступник директора з науково-методичної роботи Волкова Ніна Олексіївна.
Вона наголосила на тому, що дана тема є дуже важливою для молодих учителів. При відвідуванні уроків може бути таке, що учні працюють не систематично. Після чого всі присутні дали визначення поняттю "Систематичність"
Нараду продовжила розповіддю директор ліцею Мартьянова Ніна Сергіївна.
Вона представила свій досвід роботи у системності.
Звернула увагу на необхідність і важливість триєдиної мети уроку( навчальна, виховна і розвиваюча). Представила папки
з матеріалами своєї підготовки до уроків фізики та астрономії.
Продовжила науково-методочну нараду вчитель хімії, Бондар Раїса ГРигорівна, яка розпочала виступ з слів Ушинкського К.
" Досвід чужий не стане корисним, доки не стане власним". Досвідчена вчителька поділилася досвідом своєї систематичної підготовки до уроків. Наголосила на важливості підготовки до уроків, внесенні новітніх технологій на уроки.
Підсумком науково-методичної наради став висновок, що самоосвіта вчителя - це необхідна умова педагогічної діяльності.
Педагогічна рада "Освітній потенціал ТРВЗ"
17 грудня у ліцеї пройшла педагогічна рада на тему "Освітній потенціал Теорії розвитку винахідницьких завдань"
Підготували члени кафедри математики, фізики та інформатики
Педагогічну раду продовжили створенням народної іграшки "Коза"
26 листопада у ліцеї пройшла науково-методична рада на тему " Забезпечення умов особистісного зростання учасників НВП через реалізацію можливостей збагачення освітнього середовища"
22жовтня 2014 року у ліцеї пройшли педагогічні читання на тему "Авторитет учителя: як створити та як зберегти"
Підготувала творча група у складі: Н.О.Волкова (заступник директора з НМР), Н.А.Серьогіна( вихователь), Сємєйко В.В.( учитель історії), Лорер М.В.( учитель фізики), Свиридюк Н.О( практичний психолог), Острійчук Ю.О.( учитель інформатики).
Були розглянуті такі питання:
Що тека авторитет учителя і з чого він складається (Лорер М.В.)
Як дається авторитет молодому вчителю (Сємєйко В.В.)
Авторитет і учні ( Серьогіна Н.А.)
Вислови видатних людей ( Острійчук Ю.О.)
Як зберегти авторитет ( Свиридюк Н.О.)
14 квітня в АРЛІ пройшла науково-практична конференція
"Використання досягнень науки в системі роботи вчителя - нива розвитку творчої особистості учня"
Я без справи не сиджу,
Час даремно не біжить,
Я ресурси бережу,
Щоб змогли ми краще жить.
І пройшовши з класу в клас,
Зайве світло помічаю,
Кожен день і кожен раз,
Як побачу – вимикаю
Зайвих кіловат-годин
Уникаю, вимикаю,
Сподіваюсь – не один
Я ресурси зберігаю
Вакула Ю.М.
Склавши руки не сиджу
Все на світі бережу:
І тепло, і світло й газ
А ще й воду про запас.
Та не тільки я сама:
І дівчаток, і хлоп’ят
Помічати: що не так.
Де вода тече даремно,
Де горить ліхтар – не темно,
Зайве завжди помічаю –
Не потрібне – вимикаю.
Будемо дбайливо так
Україні вірний знак
І багатство й процвітання
І економічного зростання
Мир і цілісність країні!
Морозенко Г.О.
Я на місті не сиджу –
Наче пчілка «жу-жу-жу»!
Я природу бережу
Для майбутніх стережу.
Прилад зайвий помічаю –
Його завжди вимикаю.
І електрику, і воду –
Зберегти щоб для народу.
19 березня 2014 року пройшло засідання науково-методичної ради на тему: "Створення ефективної системи індивідуальноі роботи в ліцеї в умовах випереджаючої освіти для сталого розвитку"
Виступали: Волкова Н.О., Бойченко Н.К., Гладкий А.Г., Шугита І.Ю., Калита І.Р.
03 березня у ліцеї була проведена науково-методична рада на тем
у: "Розвиток інтелектуально-творчих здібностей учнів шляхом використання нових освітніх технологій
засідання підготувала і провела кафедра математики та фізики.
Виступали:
Юрченко Юлія Сергіївна з темою: Розвиток творчих здібностей учнів шляхом використання інноваційних технологій на уроках.
Лорер марина Володимирівна з виступом "Інтелектуальні здібності"
Острійчук Юлія Олександрівна "Освітні технології"
Вакула Юрій Михайлович "Підготовка та написання наукових робіт, як один з шляхів розвитку інтелектуально-творчих здібностей учнів"
Калита Ірина Ростиславівна "Талановиті діти"
Директор, Мартьянова Ніна Сергіївна, відмітила участь ліцею у конкурсі розробок з ОСР та повідомила про зайняте І місце та нагороду почесною грамотою колективу ліцею.
30 січня 2014 року пройшла науково-методична рада на тему" Педагогічна творчість учителя - запорука становлення креативної особистості учня
Виступали: Волкова Ніна Олексіївна, яка зазначила, що кожен учитель повинен розвивати в собі потребу в цілеспрямованому і систематичному самовдосконаленні себе, як творчої особистості, розвивати професійні вміння, допомагати своїм вихованцям відкривати свій власний творчий потенціал.
Свиридюк Наталя Олексіївна розкрила поняття креативності, яке, ще називають творчими здібностями, нерохзривно пов'язане із творчістю, творчою діяльністю, яка створює щось якісно нове.
Гладкий Андрій Григорович показав, що щастя наших дітей - це те, про що мріють і чого бажають дорослі. Багато видатних педагогів пов'язують поняття щастя з творчістю
Чайка Марія Станіславівна провела майтер - клас "Позитивне мислення - спосіб психічної самореалізації"
рішення методичної ради: Переорієнтовувати уроки у площину креативності, з урахуванням вимог особистісно-зорієнтованого навчання та принципів креативності.
2. Провести семінар "Науково-методичне забезпечення роботи з обдарованими дітьми"
3. Завершити узагальнення досвіду вчителів природничих наук Волковї Н.О. та Чайки М.С., які застосовують засади креативної освіти.
Педагогічна рада « Від професіоналізму вчителя до якості навчально-виховного процесу»
19 грудня в АРЛІ пройшла педагогічна рада, яку підготували та провели вчителі кафедри природничих наук.
Виступали: Чайка М.С. , яка привітала присутніх зі святом та ознайомила з темою та завданнями педагогічної ради;
Волкова Н.О. розкрила питання «Розвиток професійної майстерності в умовах профільної школи»;
Бондар Р.Г. розповіла про професіоналізм вчителів;
Горбаченко М.І. розкрив питання «Професійна компетентність»;
учениця 10-Е класу, Накрапас Владислава, представила творчу роботу-презентацію «Футбол»;
Гладкий А.Г. ознайомив присутніх з своїм професійним зростанням;
Калита І.Р. розповіла про те, як перетворила свою роботу на радісну і улюблену.
Чайка М.С. провела яскравий тренінг «Мої професійні здобутки», присутні прикрашали святкову педагогічну ялинку.
Директор ліцею, Мартьянова Н.С. відмітила гарну підготовку колег до проведення педагогічної ради
В.О.Сухрмлинському - 95 років
Сьогодні, 25 вересня, в Апостолівському районому ліцеї-інтернаті пройшли педагогічні читання, присвячені темі:
"В.О.Сухомлинський: діалог із сучасністю" ( до 95 річниці з дня народження)
Педагоги підготували доповіді: і про життя видатного педагога( Чорноусова І.В.), і цікаві факти з його життя( Вакула Ю.М.)
разповіли про поради молоджим учителям( Гладкий А.Г.), показали те, як використовується досвід у школах на практиці ( Юрченко Ю.С.), занурилися у безліч книжок. які написав В.О.Сухомлинський( Свиридюк Н.О.), про особливості ідей Сухомлинського ( Чайка М.С.)
Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівці Василівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Як і решта селянських дітей, він вчився в рідному селі у школі і в 1933 році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до Кременчука.
Спочатку Василь Сухомлинський подався в медичний технікум, але незабаром пішов звідти, поступив на робочий факультет, достроково закінчив його і був прийнятий до педагогічного інституту. З 1935 р. починається педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.
В 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до Полтавського педагогічного інституту заочником і закінчив його в 1938 році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертається в рідні місця і працює викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.
У 1941році, під час Другої світової війни, добровольцем йде на фронт. У січні 1942року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи Москвуу битві під Ржевом. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища Ува, що в Удмуртії, він просився на фронт, проте комісія не могла визнати його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні 1942 року його призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня 1944року. 9 лютого1943року подав заяву про вступ до ВКП(б)[1]. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в 1947 році Сухомлинський просився назад до школи.
В 1948 році Васи́ль Олекса́ндрович стає директором Павлиської середньої школи і беззмінно працює протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 році це була звичайна, пересічна школа, до того ж ще і майже зруйнована за роки війни, відомою її зробив Сухомлинський. Педагог, як і філософ, потребує десятиріччя, щоб сформулювати свої світоглядні принципи, скласти педагогічні переконання. Багато років пішли на це і в Сухомлинського. Ці 23 роки стали найпліднішим періодом його науково — практичної та літературно — публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
У 1955 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи — керівник навчально — виховного процесу».
З 1957 р. — член-кореспондент Академії педагогічних наук РРФСР.
1958 — заслужений вчитель УРСР.
1968 — нагороджений званням Героя Соціалістичної Праці. Цього ж року обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
Василь Олександрович, як ніхто інший у вітчизняній педагогіці, мужньо ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного світобачення. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти кращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. В його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність — це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.
Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури — основне завдання гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного — основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.
Привселюдне зізнання, винесене в назву книги «Серце віддаю дітям», підтверджене трудами і щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей». На мій погляд, ця теза має стати програмною для нашого вчительства і для наших державотворців. Звернення до педагогічної спадщини В.Сухомлинського, розгляд його педагогічної системи, наявність наукових шкіл та їх активна діяльність як наукова, так і просвітницька, свідчать про плідність і перспективність цього напряму досліджень не лише в структурі історико-педагогічної науки, а й значущість для розв'язання актуальних проблем сучасної освітньої та виховної практики.
2 вересня 1970 року Василь Олександрович Сухомлинський помирає, але його внесок у життя та його твори залишаться назавжди. Василь Олександрович Сухоминський написав 48 монографій, понад 600 статей, 1500 оповідань і казок для дітей. Його книги виходили і виходять масовими тиражами в багатьох країнах світу (Росії, Німеччині, Японії, США, Канаді, Китаї та ін.). Він став визнаним класиком педагогіки 20 ст.
Творчість
В. О. Сухомлинський — автор 41 монографії і брошури, більше 600 статей, 1200 оповідань і казок. Загальний тираж його книг становить близько 4 млн екземплярів на різних мовах народів нашої країни і світу. В квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всесторонньо розвинутої особи» — доповідь для захисту докторської дисертації по сукупності робіт. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення.
Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970 рр. надруковано 463 статті; у 1971–1986 рр. — 105 статей.[2]
Країни, де видавались твори В. Сухомлинського: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизія, Латвія, Литва, Молдавія, Таджикистан, Татарстан, Узбекистан, Чувашія. А також: Англія, Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща, Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехословаччина, Югославія, Японія. Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання мови і літературив середніх школах та ін. Пропагуючи в засаді виховання колективізмув учнів, Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив як засаду, «яка може завдати духової травми вихованцеві». Віддаючи належне трудовому вихованню в школі, виступав проти ранньої спеціалізації (з 15 років життя), передбаченої «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям».
Найважливішими працями Сухомлинського є: «Воспитание коллективизма у школьников» (1956); «Трудовое воспитание в сельской школе» (1957); «Педагогический коллектив средней школы» (1958); «Виховання в учнів любові і готовності до праці» (1959); «Воспитание коммунистического отношения к труду» (1959); «Воспитание советского патриотизма у школьников» (1959); «Система роботи директора школи» (1959); «Верьте в человека» (1960); «Як ми виховали мужнє покоління» (1960); «Виховання моральних стимулів до праці у молодого покоління» (1961); «Духовный мир школьника» (1961); «Формирование коммунистических убеждений молодого поколения» (1961); «Людина неповторна» (1962); «Праця і моральне виховання» (1962); «Дума о человеке» (1963); «Нравственньй идеал молодого поколения» (1963); «Шлях до серця дитини» (1963); «Воспитание личности в советской школе» (1965); «Щоб у серці жила Батьківщина» (1965); «Моральні заповіді дитинства і юності» (1966); «Трудные судьбы» (1967); '«Павлышская средняя школа» (1969); «Сердце отдаю детям» (1969); «Народження громадянина» (1970); «Методика виховання колективу» (1971); «Разговор с молодым директором школы» (1973); «Как воспитать несовершеннолетнего человека» (1975); «Мудрая власть коллектива» (1975) та багато інших. У 1976 р. видані вибрані твори Сухомлинського у 5-ти т. У 1974 р. за книгу «Серце віддаю дітям» Сухомлинський удостоєний Державної премії УРСР. Нагороджений орденом Леніна та багатьма медалями.
В 1989 р. була утворена Міжнародна асоціація прихильників Сухомлинського (Марбург), а в 1990 р. — Українська асоціація Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В. О. Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.
Ураховуючи визначний внесок В. О. Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004 навчальні роки в Україні роками Василя Олександровича Сухомлинського.
Зростання кількості публікацій, пов'язаних з життям і діяльністю В. О. Сухомлинського, їх багатоплановість, а також видання творів різними мовами зумовлюють потребу систематичного аналізу й упорядкування. Тому природно, що дослідники із середини 90-х років, історики педагогіки запропонували вживати узагальнюючий термін «Сухомлиністика». Зараз ним широко користуються дисертанти, викладачі вузів, бібліотекарі.
За десять років сухомлиністика набула стабільності, масштабності й різноплановості. За ініціативою Української асоціації Василя Сухомлинського з 1993 р. проводяться щорічні Всеукраїнські педагогічні читання «В. О. Сухомлинський у діалозі з сучасністю». 25 вересня 2003 р. відбулися урочисті збори в Київському міському будинку вчителя, присвячені 85-річчю від дня народження великого педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського та другі Міжнародні і десяті Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю: особистість учителя».
Важливим засобом поширення ідей В. Сухомлинського є проведення Всеукраїнських конкурсів студентських робіт за його спадщиною. Спадщина вченого є об'єктом наукового дослідження докторських і кандидатських дисертацій, виконаних у різних країнах.
Ідеї Сухомлинського активно впроваджують в життя: Павлиська середня школа ім. В. О. Сухомлинського; Український колеж ім. В. О. Сухомлинського м. Києва; Олександрійське педагогічне училище Кіровоградської області ім. В. О. Сухомлинського; Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського; дитячий навчальний заклад ім. В. О. Сухомлинського; Державна науково-педагогічна бібліотека України ім. В. О. Сухомлинського.
Нагороди та відзнаки
За свою педагогічну працю він був нагороджений двома орденами Леніна, багатьма медалями Союзу РСР. З 1958 року Сухомлинський — член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР, з 1958 р. Заслужений вчитель УРСР. В 1968 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. В тому ж році він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
У 2011 році на честь Василя Сухомлинського названа вулицяв Києві.[3]
Провела педагогічні читання заступник директора з методичної роботи Н.О.Волкова
Розповідь про життя В.О. Сухомлинського І.В.Чорноусова
Цікаві факти з життя: Ю.М.Вакула
Чайка М.С.
Свиридюк Н.О.
Юрченко Ю.С.
Сьогодні, 13 березня, в ліцеї пройшла науково-методична рада присвячена темі: "Основні риси та якості педагога в сучасній школі"
Підготували і провели раду група учителів: Волкова Н.О., Свиридюк Н.О, Гладкий А.Г., Острійчук Ю.О.
За словами видатного педагога К.Д.Ушинського вчитель відіграє у навчанні і вихованні вирішальну роль, що його (вчителя) особистість впливає на дитячу свідомість набагато більше, ніж це можна досягнути іншими методами. Тож я спробую визначити в своєму рефераті основні якості особистості вчителя.
До цієї теми зверталося чимало вчених, педагогів. Всі вони по своєму бачили ці риси, але в цілому їхні погляди мали один характер, ніби доповнювали один одного.
Школі сьогодення потрібні вчителі-педагоги, вихователі, майстри своєї справи. Та щоб ним бути потрібно розвивати ті якості, про які піде пізніше.
Основні риси та якості педагога в сучасній школі:
Автори Яковець Н.І., Аніщенко О.В. та ін.. виділяють три групи вимог до особистості вчителя.
Перша група: вимоги як до представника суспільства і виконавця найважливішого соціального замовлення. До речі, такого ж погляду притримується і школа західних країн. Професія вчителя прирівнюється до професії простого робітника. Але на мою думку систематизувати і осягнути роботу і завдання вчителя – неможливо.
Друга група: в ній центральною вимогою постає педагогічне мислення, яке включає в себе визначення педагогічних проблем, їх вирішення і аналіз конкретних педагогічних ситуацій.
Третя група: зачіпає професійну підготовленість та загальний розвиток вчителя.
Важливими є педагогічні вміння, серед яких я б виділила такі основні, на мій погляд вміння. Це вміння передбачати і розв’язувати педагогічні ситуації і проблеми, розуміти свого співрозмовника, вивчати психологічні особливості дітей, вміння формувати душу вихованця відповідно до вимог суспільства.
Вчитель має володіти педагогічною інтуїцією, що дуже важливо для того щоб миттєво зорієнтуватися в конкретній ситуації. Серед не менш важливих якостей я б зазначила здатність доступно передавати знання. Для цього необхідний і творчий підхід, і образність мовлення, і переконливість та ін..
Для успішного здійснення своєї діяльності вчитель має володіти певними здібностями, а саме перцептивно-рефлексивними, проективними, конструктивними, комунікативними, гностичними та організаторськими.
Перцептивно-рефлексивні здібності ґрунтуються чуттєвому досвіді вчителя.
Проективні здібності спрямовані на способи впливу на учнів, на їх потребу в розвитку, самоствердженні, на потребу в громадянському та професійному становленні.
Конструктивні здібності базуються на вмінні вчителя побудувати урок, котрий потребуватиме інтелектуального, емоційного і практичного відгуку учнів.
Комунікативні здібності полягають у здатності встановлювати контакт з учнями, на завоюванні авторитету і довіри в них.
Організаторські здібності полягають у здатності організувати навчально-виховну діяльність учнів.
Необхідно сказати і про інші якості особистості, що включають у себе високий рівень психолого-педагогічної підготовленості, здатність оптимально розв’язувати педагогічні завдання.
Для педагога важливо знати предмет діяльності, бути вимогливим та щирим у стосунках, постійно прагнути до самоосвіти, виробляти в собі спостережливість, гуманність, науковість, творчий підхід до викладання і вирішення ситуацій, вміти користуватися голосом, жестами, мімікою.
Суттєво зауважити педагогічний етикет, котрий представляє собою сукупність правил і моделей моральної поведінки педагога в типових ситуаціях та обставинах педагогічної діяльності. Це є ставлення педагога до власної праці, до учня, до учнівського, учительського та батьківського колективу, до себе, до держави.
Також слід зазначити і глибоке знання психології дітей, індивідуальний підхід у навчанні та вихованні, що являє собою педагогічний такт.
Амонашвіллі так характеризує основні якості і риси особистості. Це мудра людина, чуйна, доброзичлива, принципова. Її творчість може збагатити педагогічну науку новими висновками, дати початок новим ідеям і підходам.
Підласий виділяє людяність, терпеливість, справедливість, обов’язковість, об’єктивність, щедрість, доброта, моральність, оптимізм, емоційна врівноваженість, потреба в спілкуванні, самокритичність, скромність, достойність, патріотизм, релігійність, принциповість, чуйність, емоційна культура, доброзичливість.
С.У.Гончаренко визначав основні риси особистості: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, оригінальність.
Ягупов вирізняє такі якості особистості як педагогічні здібності, комунікативність, педагогічна спрямованість, педагогічна творчість, творче мислення.
По закінченню розгляду основного теоретичного питання перейшли до Звіту педагогів після проходження атестації.
Свої доповіді зробили Бойченко Наталя Костянтинівна та Чайковська Надія Леонідівна
Директор ліцею Мартьянова Ніна Сергіївна підвела підсумки наради.
Підсумком наради були такі рішення:
1. Спланувати роботу щодо розвитку та підвищення кваліфікації молодих учителів;
2. ВВажати за необхідне практику взаємовіжвідин уроків;
3. Посилити вимоги до учителів, які проходять атестацію;
4. Ввести в практику постійні звіти о роботі класних керівників;
5. Посилити контроль за учнями на перервах.
Педагогічні читання: К.Д. Ушинський
Сьогодні в ліецї пройшли педагогічні читання, присвячені ідеям і спадщині видатного педагога К.Д.Ушинського.
Підготували читання група вчителів: Волкова Н.О., Свиридюк Н.О., Гордієнко Н.А., Шадріна В.М., Чайковська Н.Л.,
Острійчук Ю.О. В кожного з групи були дуже цікаві і змістовні розповіді.
У сузір'ї корифеїв світової педагогічної думки ім'я Костянтина Дмитровича Ушинського, українця за походженням, одного з основоположників педагогічної науки і народної школи, сяє зіркою першої величини. За масштабністю і глибиною висвітлення актуальної педагогічної проблематики він серед своїх сучасників не мав собі рівних. Творча спадщина геніального українського педагога назавжди увійшла в золоту скарбницю світової педагогічної культури і є національною гордістю українського народу.
К.Д. Ушинський народився 2 березня 1824 р. в м. Тулі, у сім'ї дрібнопомісного дворянина. Його батько — Дмитро Григорович Ушинський — багато років перебував на військовій службі, ветеран Вітчизняної війни 1812 р., за станом здоров'я в чині підполковника пішов у відставку й працював службовцем у різних установах. Мати — Любов Степанівна Гулак-Капніст, українка, походила з родини відомого українського письменника Василя Васильовича Капніста, який народився і жив у с. Обухівка Миргородського повіту Полтавської губернії. Дитячі й ранні юнацькі роки К. Ушинський провів в Україні, у маєтку батька, в урочищі Покровидина, на мальовничому березі ріки Десни, поблизу міста Новгорода-Сіверського Чернігівської губернії.
Україна увійшла в розум, плоть, душу та серце майбутнього педагога із сім'ї, природи, від сусідів — українців, українських дітей — ровесників, з якими грався, під впливом української народної педагогіки, разом з українською мовою, яку добре знав і щиро любив, охоче спілкувався нею. У цьому першорядну роль відіграла, звичайно, його мати, яка сама керувала початковим навчанням сина, ввела його у світ українства, пробудила в нього допитливість, інтерес до читання, прищепила любов до України. Вона померла, коли хлопцеві було 11 років. Про неї він зберіг на все життя щонайтепліші спогади. І хоча К. Ушинський писав свої праці російською мовою, бо так склалися обставини його життя, та й українська мова була під суворою царською забороною, але він належить до плеяди славетних українських педагогів, належить Україні, з якою завжди був кровно і духовно зв'язаний. Та й по суті він мав таку ж тернисту особисту долю, як і Україна, зазнаючи наруг і свавілля з боку царських сатрапів. В умовах чорної реакції, що панувала тоді в Росії, його майбутня діяльність стала справжнім громадянським подвигом в ім'я волі України і всіх уярмлених народів.
Міцний фундамент знань і шанобливе ставлення до науки дало К. Ушинському навчання в Новгород-Сіверській гімназії (першій гімназії в Лівобережній Україні), особливо під впливом директора гімназії процесора Фітимківського, відомого вченого, одного із засновників Харківського університету.
У 1840 р. К. Ушинський вступив до Московського університету на юридичний факультет. Але щоліта, під час студентських канікул, залюбки приїжджав оздоровлюватися додому, до родини, в Україну.
Товариш по університету Ю.С. Рехневський так характеризує 17-річного студента Ушинського: "Уже під час вступних екзаменів і перших лекцій в університеті ми всі звернули увагу на Ушинського, який був тоді вельми молодою людиною, майже хлопчиком, з чорними виразними очима, з розумним і надзвичайно симпатичним лицем, жива і жвава мова якого, з ледь помітним малоросійським акцентом, оригінальні й різкі судження з приводу університетських лекцій, тогочасних літературних і театральних явищ і всього того, що цікавило наш університетський світ, мимоволі збуджували загальне співчуття, яке викликає видка непересічна молода людина".
У 1844 р., блискуче закінчивши Московський університет, К. Ушинський був залишений там на два роки для підготовки до професорської діяльності. З 1846 р. працював на посаді професора Ярославського юридичного ліцею, звідки 1849 р. був звільнений за демократичний напрям лекцій.
Довгий час Ушинський був змушений служити урядовцем у Міністерстві внутрішніх справ, виконуючи роботу, яка не задовольняла його ні морально, ні матеріально. Влітку 1851 р., перебуваючи в службовому відрядженні у Чернігівській губернії, він одружився з подругою свого дитинства Надією Семенівною Дорошенко, яка походила зі славного українського роду Дорошенків і була дочкою українського дворянина, їй належав хутір Богданка в Глухівському повіті Чернігівської губернії (тепер хутір Богданка Шосткинського району Сумської обл.).
У 1854 р. К. Ушинський влаштувався на посаду вчителя, а потім інспектора Гатчинського сирітського інституту, де значно поліпшив навчально-виховну роботу. З 1852 р. співпрацював у педагогічних часописах "Журнал для воспитания" та "Русский педагогический вестник". У першому з них він у 1857 р. опублікував свої статті "Про користь педагогічної літератури", "Про народність у громадському вихованні", "Три елементи школи", "Шкільна реформа в Північній Америці" та ін.
Наприкінці 1859 р. К. Ушинського було призначено на посаду інспектора класів Смольного інституту шляхетних дівчат, де панували мертвотна атмосфера і страшенна зашкарублість. Долаючи великі перешкоди можновладців, Ушинський перетворив його в пристойний навчально-виховний заклад, запропонувавши новий навчальний план, додатковий дворічний педагогічний клас, залучивши до роботи талановитих педагогів. Одночасно він продовжував вести активну літературну й громадську діяльність. Склав хрестоматію "Дитячий світ" (1861 р.), редагував "Журнал Министерства народного просвещения", опублікувавши в ньому
К. Ушинський справедливо вважав надане йому відрядження за кордон замаскованим засланням. Видатний педагог-патріот тяжко переживав розлуку з батьківщиною. В одному з листів 11 листопада 1863 р. він писав: "Страшно стає, як подумаю, що через рік чи два й останні тоненькі зв'язки мої з Руссю порвуться, і я залишусь десь у Ніцці чи Женеві, як острівець, загублений серед океану". Здоров'я з кожним днем все погіршувалось. Незважаючи на це, учений-патріот і на чужині проводив напружену наукову роботу. Склав книжку для читання "Рідне слово" (1864 р.), написав статтю "Педагогічна подорож до Швейцарії", підготував до друку два томи фундаментальної праці "Людина як предмет виховання" (1868 р.), зібрав матеріал до третього тому цього унікального твору тощо.
Основою педагогічної системи Ушинського є принцип народності, який ґрунтується на думці, що народ має право на школу рідною мовою, побудовану на власних національних засадах, й повинен її мати. З'ясуванню педагогічного принципу він присвятив одну з найвизначніших праць — "Про народність у громадському вихованні" (1857 р.).
"Є лише одна загальна для всіх природжена схильність, — зазначає К. Ушинський, — на яку може розраховувати виховання: це те, що ми звемо народністю..."1 Під народністю він розумів своєрідність кожного народу, нації, зумовлену їх історичним розвитком, географічними, природними умовами. Це "поля батьківщини, її мова, її перекази і життя"2, тобто те самобутнє, найтиповіше і найдорожче, що відрізняє одну націю від іншої й забезпечує їй успішне функціонування і розвиток. Виховання, коли воно не хоче бути безсилим, має бути народним.
Народна педагогіка, як і вся народна виховна мудрість, одержала в трактуванні Н.Ушинського найвищу оцінку. Він перший поставив на п'єдестал почестей народну педагогіку. Він же й перший увів поняття "народна педагогіка" в широкий обіг, обґрунтувавши правомірність цього терміна в педагогічній науці, теоретично й практично довів, що народна педагогіка, є золотим фондом педагогіки наукової, закликав до ґрунтовного й всебічного вивчення виховного досвіду народу.
К. Ушинський писав, що "виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях або запозичених в іншого народу"1. За його справедливим твердженням, "тільки народне виховання є живим органом в історичному процесі народного розвитку"2. А тому виховання не треба вигадувати, бо воно існує в народі стільки віків, скільки існує сам народ; з ним воно народилося, з ним зросло, відобразило в собі всю його історію і всі його якості.
Педагогічна спадщина К. Ушинського — вершина не тільки вітчизняної, а й світової педагогічної думки. І на таку височінь він піднісся завдяки тому, що джерелом його творчості була народна педагогіка. Сторінки його творів щедро засіяні золотими розсипами народної педагогіки. Наприклад, у першій частині "Рідного слова" вміщено понад 75 відсотків фольклору щодо загальної кількості матеріалу, а в другій — половину. У "Рідному слові" Ушинський використав 366 прислів'їв і приказок, 62 загадки, 51 баєчку і жарт, 32 народні казки, 22 народні пісні, 7 скоромовок, а також безліч творів, у тому числі й своїх, близьких за змістом і формою до народних.
Ушинському належить розробка наукових засад національного виховання. Національним він вважав виховання, яке історично склалося на історичному грунтів певної конкретної нації й своїми цілями, змістом і засобами підпорядковане самобутній природі дитини, потребам забезпечення її належного тілесного, чуттєво-вольового, інтелектуального, духовно-морального й естетичного розвитку, засвоєнню національних, місцевих етнографічних та загальнолюдських культурних цінностей, формуванню довершеної особистості, національне свідомого представника свого народу.
Стаття К. Ушинського "Про необхідність зробити російські школи російськими" (1867 р.) через "переважне, посилене вивчення батьківщини" своїм змістом і логікою закликає одночасно до того, щоб зробити українські школи українськими на основі інтенсивного вивчення України й українознавства.
Відкриття педагогічних читань: Волкова Ніна Олексіївна та Острійчук Юлія Олександрівна.
Свиридюк Наталя Олексіївна - продовжує педагогічні читання
Гордієнко Наталя Анатоліївна розповіла про основні надбання видатного педагога
Чайковська Надія Леонідівна показала наскільки важлива педагогічна спадщина К.Д.Ушинскього в сьогоденні
Шадріна Валентина Миколаївна показала літературну спадщину педагога.
Наприкінці педагогічних читань викладачі привітали Марину Володимирівну Лорер, учителя фізики, яка брала
участь у обласному конкурсі "Учитель року 2013"
Груднева педагогічна рада
Сьогодны в ліцеї пройшла педагогічна рада, підготовлена групою вчителів природничої кафедри.
Розпчала педагогічну рада Волкова Ніна Олексіївна доповіддю на тему: "Науково дослідницька діяльність учнів як одна з форм розвитку та заохочення творчих здібностей обдарованих дітей"
Продовжила педагогічну раду Бойченко Наталя Костянтинівна темою:
"Предметні олімпіади – одна з форм роботи з обдарованими учнями"
Психолог ліцею Калита Ірина Ростиславівна надала поради, як краще працювати з обдарованими дітьми.
Вакула Юрій Михайлович розповів про роботу НТУ Пошук.
Бондар Раїса Григорівна поділилася своїм досвідом з роботи з обдарованими дітьми.
Наприкінці педагогічної ради були прийняті рішення та надані рекомендації.
Рекомендації вчителям щодо роботи з учнями-олімпіадниками
Враховуйте стиль роботи учнів з різними типами темпераменту:
• Динаміка «долучення» до роботи й ступінь стомлюваності.
У «сильних» (флегматики, сангвінік, холерики) мала схильність до стомлення й менше часу, необхідного для відпочинку; підготовка уроку за один присід. Воліють займатися не в абсолютній тиші, а разом з товаришами. Поступове долучення до роботи, наявність «розгойдування» на початку заняття, підготовка уроків у послідовності від легших до більш важчих.
У «слабких» (меланхоліки) порівняно більша стомлюваність і необхідність спеціального відпочинку після шкільних занять, а також часті перерви під час підготовки уроків. Потреба в повній тиші й самоті для занять. «Долучення» до роботи без помітного «розгойдування», послідовність виконання завдань від важких до легших.
• Обсяг розумової роботи
У «сильних» (флегматики, сангвінік, холерики) підготовчі, виконавчі й контрольні дії більш-менш «злиті», звідси — менша тривалість доступних спостережень підготовчих і контрольних дій. Виправлення, додавання роблять переважно під час роботи. Можуть (у тривалому проміжку часу) пам'ятати паралельно про велику кількість завдань, доручень без спеціального планування їхнього виконання й розподілу в часі. Конспективність письмової мови.Переважання усного мовлення над письмовим викладом своїх думок.
У «слабких» (меланхоліки) більша тривалість підготовчих, виконавчих і контрольних дій. Більшість виправлень і доповнень вносять під час перевірки. Воліють братися за нову роботу, лише повністю завершивши попередню; виконання завдань, отриманих на тривалий час, заздалегідь планується, складаються плани занять на день, тиждень і т. д. Переважання в письмовій мові складних конструкцій, письмової мови над усною.
• Ступінь нервового напруження
У «сильних» (флегматики, сангвініки, холерики) у ситуації напруження спостерігається деяке розширення обсягу розумової діяльності, через що, орієнтовні й контрольні дії ще більше зливаються з виконавськими. Скорочення загального часу виконання завдань. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження поліпшує тонус розумової діяльності. Виявляють більшу концентрацію уваги при виконанні завдань, що підлягають оцінці вчителя, ніж при виконанні неоцінюваних завдань.
У «слабких» (меланхоліки) звуження обсягу розумової діяльності під впливом напруження й ще більше розмежування орієнтовних, виконавчих і контрольних дій. Загальна тривалість виконання завдань збільшується. При виконанні контрольних (олімпіадних) робіт нервове напруження веде до надмірного порушення, що межує з гальмуванням. Погіршується розподіл при виконанні завдань, що підлягають оцінці педагога, тобто зниження результатів при виконанні завдань. Швидше настає фаза перевантаження.
Запорукою досягнення високих результатів є виконання трьох обов'язкових умов підготовки:
1. Психодіагностика індивідуально-типологічних особливостей учнів (темперамент, тривожність, сила волі, впевненість у собі, самооцінка, вміння організувати свій день, рівень мотивації успіху та уникнення невдач, пам'ять, увага, креативність, творчі здібності, інтелект).
2. Цілеспрямований розвиток творчих здібностей учнів, не обмежуючись конкретним навчальним предметом, профілем навчання або окремою галуззю знань (створення проблемних ситуацій, здатність до оригінальності, гнучкості, точності мислення, конструктивне вирішення завдань, здатність до аналізу, синтезу, узагальнення).
3. Психологічна підготовка школярів до змагань. Велике значення для досягнення успіху мають уміння зосереджуватись, концентрувати зусилля на розв'язанні проблеми, психологічно налаштовуватись на подолання труднощів, честолюбство, відповідальність та воля до перемоги. Умови розвитку вольових рис: уміння налаштуватися позитивно, визначення мети діяльності й її досягнення, створення значущих умов саморозвитку, самопрогнозування, доведення розпочатої діяльності до кінця, чітке дотримання режиму дня; формування наполегливості, рішучості, витримки, уміння володіти собою, своїми діями та вчинками, переживаннями та почуттями
Крім того, слід зазначити, що важливими складовими успіху на інтелектуальних змаганнях є також колективна воля команди до перемоги, взаєморозуміння та взаємопідтримка. Бо іноді занадто високе почуття відповідальності призводить до нервового перенапруження, перевтомлення, а іноді до емоційних зривів та психічних розладів.
Отже, учнів потрібно готувати до інтелектуальних змагань не тільки з певного предмета, а й психологічно. Адже досягти високих результатів можна лише за умови психологічного налаштування на перемогу та впевненість у собі.
Тематичний глосарій
Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей.
Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості організму, головним чином нервової системи й органів чуття, передумова розвитку здібностей людини припевних умовах і діяльності людини в певному напрямі.
7 листопада в ліцеї пройшов семінар учителів світової літератури
7 листопада в нашому навчальному закладі відбувся районний семінар учителів світової літератури з теми « Креативність як одна із складових особистісно орієнтованого навчання», який складався із трьох частин
Перша – теоретична: ділова гра, яку проводила заступник директора з методичної роботи Н.О.Волкова. Учасники семінару об’єдналися в групи і виконували завдання щодо ознак креативності учителя, учня, батьків і що-ж лежить в основі креативності.
В результаті спільної роботи був складений корабель, що взяв курс на маяк, на вершині якого знаходиться «я» особистість. Далі учителі висловили думки стосовно того, чи можна вважати креативність і творчість синонімічними висловами. Ні, між ними знак рівності не можна поставити, бо поняття креативності ширше.
І як підсумок, переваги особистісно з орієнтованого навчання над традиційним своїми висловлюваннями учасники семінару уквітчали дерево «фруктами». Кожний із присутніх зрозумів, що тільки творчий учитель зможе виховати творчу особистість і що творча особистість - головна мета креативної системи навчання.
Друга частина – уроки вчителів світової літератури – Батрак О.А. у 10-фм класі та Чорноусової І.В. в 9ому А класі. Уроки пройшли на високому методичному рівні із застосуванням ІКТ.
Третя – бал літературних героїв. Учасники побували на справжньому балі, де виконувалися і полонез, і менует, і вальс. Неперевершені ведучі – Салатова Л.Г. та Гладкий А.Г. знайомили із літературними героями – Джульєттою и Ромео, Вакулою і Оксаною, Печоріним і княжною Мері, Матильдою и Жульєном, Анною Кареніною і Вроньськім, Пьєром Безуховим, Болконським і Наташею Ростовою, Татьяною Ларіною і Євгенієм Онєгіним, ролі яких виконували учні 9-11 класів.
Присутні були в захваті від побаченого. Усі проведені заходи отримали найвищу оцінку.
Учителі світової літератури – Батрак О.А. і Чорноусова І.В – висловлюють подяку директору ліцею – Н.С. Мартьяновій, зам. Дир. З методичної роботи – Волковій Н.О. , з виховної роботи – Шугиті І.Ю., організатору – Гордіенко Н.А. та всім членам колективу за допомогу в підготовці та проведенню семінару.
Батрак О.А.
31 жовтня в АРЛІ пройшов науково-методичний семінар
Науково – методичний семінар
Тема: Запровадження елементів екологічної освіти та проекту «Енергоменеджмент у
ліцеї» у навчальний процес та застосування матеріалів «ЗЕЛЕНОГО ПАКЕТУ» у загальноосвітніх навчальних закладах
Мета проведення семінару:
1. Проведення навчального тренінгу із застосуванням матеріалів «ЗЕЛЕНОГО ПАКЕТУ»
2. Обмін досвідом на шляху реалізації «Програми випереджаючої освіти для сталого розвитку»
План проведення семінару:
09.30-11.00 – Зустріч учасників семінару
Практична частина для учасників семінару щодо застосування матеріалів «ЗЕЛЕНОГО ПАКЕТУ» у загальноосвітніх навчальних закладах.
Навчальний тренінг з програми «Зелений пакет» - Олена Зима, тренер ОБСЄ
10.00-10.15 – Вітальне слово
Колєснік Л.П., начальника відділу освіти Апостолівської РДА, Н.С. Мартьянової, директора АРЛІ
10.15-10.30 – Візитка навчального закладу, виступ ліцейської агітбригади
«Бережайко»
11.00-12.30 Типи екологічної поведінки, еколого-виховні орієнтири.
Пріоритетні технології «Освіти в інтересах збалансованого розвитку» і
їх роль у формуванні поведінки.
Освітньо-виховна спрямованість «Зеленого пакету»
12.30-12.40 – перерва
12.40-14.10 – Використання матеріалів «Зеленого пакету» в процесі вивчення географії.
Використання матеріалів «Зеленого пакету» в процесі вивчення біології.
Використання матеріалів
«Зеленого пакету» в процесі вивчення фізики.
Використання матеріалів
«Зеленого пакету» в процесі вивчення хімії.
14.10-15.00 – перерва
15.00-16.30 – Програма викладання «Зеленого пакету» як окремого курсу за вибором. Підсумковий аудит за матеріалами «Зеленого пакету». Вручення сертифікатів
16.50 – Від’їзд учасників семінару
Теоретична частина (круглий стіл)
для керівників, координаторів, організаторів впровадження
«Програми випереджаючої освіти для сталого розвитку»
10.30-10.40 – Вітальне слово представників координаційної ради ВП «ДТЕК Криворізька ТЕС»,
Накрапас Н.П.
10.40-10.50 – Виступ Шаварової Ольги, представника Фонду Східна Європа
10.50-11.00 – Виступ Олени Зими, тренера ОБСЄ
11.30 – 12.00 – Виступ О.Є. Висоцької, декана факультету відкритої освіти
12.00-12.30 – З досвіду роботи колективу АРЛІ над проектом «Енергоменеджмент у ліцеї»
(Н.О. Волкова, координатор проекту)
12.30-12.50 – Фрагменти виступів учнів ліцею
12.50-13.10 – З досвіду роботи над «Програмою випереджаючої освіти для сталого розвитку» педагогічного колективу Криворізького НТМЛ № 81
13.10 – Участь у тренінгу
14.00-14.45 – перерва
14.45-15.00 – Підведення підсумків
Семінар пройшов дуже цікаво. Учасники практичної частини за допомогою О.Зими ознайомилися з "Зеленим пакетом",
частково опрацювали матеріал пакету, побачили його важливість та необхідність використання на уроках з різних предентів.
Олена Зима тренер навчальної програми «Зелений пакет» Організації з безпеки та співробітництва в Європі
Олена Зима демонструє "Зелений пакет"
Плідна співпраця по опануванню пакетом
На тренінгу панує гарний настрій
Дуже цікаво побудован зміст Зеленого пакету
Ніхто не залишається байдужим
5 хвилин перепочинку- учні 8-го класу показують сценку "Маша та ведмідь", яку підготували для маленьких дітей по програмі Енергоменеджмент
На тренінгу учасники спробували незвичні для себе ролі: міністрів, обласной ради, представників громади.
Вручення сертифікатів
Фото на пам'ять
27 квітня 2012 р. в Апостолівському районному ліцеї=інтернаті пройшло засідання педагогічної ради.
Творча група вчителів ( Салатова Л.Г., Скупинська В.С., Свиридюк Н.О., Гордієнко Н.А., Шадріна В.М.)
підготувала та провела засідання, присвячене темі: Передові педагогічні технології - невід'ємна складова сучасного уроку"
Салатова Л.Г розповіла про Сучасні педагогічні технології ( Цільові орієнтації та особливості методики).
Про "Роль та місце учителя правознавства у шкільному педагогічному колективі" доповіла Скупинська В.С.
Гордієнко Н.А. показала різноманіття освітніх технологій.
Свиридюк Н.О. зробила доповідь на тему: " Педагогічні технології. Викладання української мови та літератури".
Про "Технології методу проектів на уроках англійської мови" розповіла Шадріна В.М.
На засіданні педагогічної ради була представлена довідка " Про стан викладання української мови в ліцеї"
Сьогодні, 10 квітня 2012 р. в Апостолівському районному ліцеї-інтернаті пройшла науково-практична конференція " Задатки, здібності, обдарованість".
Підготувала конференцію і провела Наталія Олексіївна Свиридюк.
Вона відкрила конференцію важливим питанням: "Здібності- це біологічне чи соціологічне явище?"
З дискусією учителів на цю тему і розпочалася конференція.
Здібності — індивідуально стійкі властивостілюдини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Здібності — це потенційніможливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.
Виділяють:
- загальні здібності, які включають, ті якими визначаються успіхи людини в видах основної діяльності;
- спеціальні здібності, які сприяють успіхам людини в специфічних видах діяльності.
Важливим фактором розвитку здібностей є стійкі спеціальні інтересидо вивчення змісту якоїсь галузі людської діяльності.
Найчастіше виділяють такі види здібностей:
- навчальніта творчі;
- розумовіта спеціальні;
- математичні;
- конструкторсько-технічні
- музичні;
- літературні;
- художньо-зображувальні;
- фізичні;
- унікальні (парапсихологічні, у швидкій лічбі, запам'ятовуванні тощо).
Обдарованість — поняття загальної психології; високий рівень задатків, схильностей. Обдарованість є результатом і свідченням високого рівня інтелектуального розвиткуіндивіда.
Існує загальна і спеціальна обдарованість.
Розрізняють обдарованість технічну, наукову (зокрема математичну), музичну, поетичну, художню, артистичну та ін. Вищими рівнями обдарованості є таланті геніальність.
Оскільки обдарованість виявляється у конкретних психічних процесах, розрізняють моторну, сенсорну, перцептивну, інтелектуальну обдарованість тощо.
Антинауковими є фаталістичніпогляди на обдарованість як на властивість, що нібито притаманна лише деяким «обраним» індивідам.
Для психології важливими є розробка теорії обдарованості як цілісного і системного вияву особистості, а також вивчення особливостей реалізації обдарованості у різні вікові періоди життєдіяльності людини, її індивідуальних відмінностей.
Обдарованість є сплавом природженого і набутого індивідом. Людина — істота соціальна, її психікаяк цілісне утворення опосередкована трудовою діяльністю, вихованням, спілкуваннямз іншими. Усі ці соціальні фактори мають вирішальний вплив на формування і яскраві вияви обдарованості особистості.
Закінчила обговорення теми Чорноус Інна Володимирівна виступом "Художні здібності людини"
Геніальність.— це найвищий рівень розвитку здібностей, який визначає появу творів, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури.
Що ж до проблеми художніх здібностей, то вона пов'язана з питанням природної обдарованості людини. Більше того, талант є безпосереднім результатом наявності певних нахилів до художньої діяльності. У 40-і роки відомий мистецтвознавець Б. Теплов запропонував тезу.-«Здібності — це задаток у розвитку» 12. Щоправда, пізніше він відмовився від цієї думки і дійшов висновку, що «природженими можуть бути лише анатомо-фізіологічні особливості, тобто задатки». Щодо здібностей, то вони не мають елемента природженості, а є завжди результатом розвитку.
На нашу думку, визначаючи існування природжених задатків, не слід переоцінювати їхньої ролі.
Мета семінару:
- визначити позитивні надбання і проблеми практичного застосування профільної освіти в закладах нового типу ( ліцеї міста)
- популяризувати та систематизувати досвід реалізації моделей та технологій впровадження різних форм профільного навчання;
- орієнтувати керівників ліцеїв на широку диференціацію, варіативність, інтеграцію профільної підготовки учнів старшої школи;
- актуалізувати питання підвищення профільного навчання за рахунок використання ресурсів навчального закладу.
Рекомендації
міського семінару-панорами
Профільна освіта: впровадження різноманітних моделей профільного навчання та технологій навчального процесу в профільних класах закладів нового типу ( розвиток ліцейної освіти міста).
Законом України «Про загальну середню освіту» визначено, що загальна середня освіта є цілеспрямованим процесом оволодіння систематизованими знаннями про природу, суспільство, культуру та виробництво, засобами пізнавальної й практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток, що стає основою для подальшої освіти й трудової діяльності.
Профілізація як один із реальних шляхів забезпечення рівного доступу до якісної освіти спрямована на створення умов для життєвого й професійного самовизначення старшокласників на основі розвитку їхніх навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб.
Профільне навчання розглядається в теорії і практиці:
– як цілісна соціально-педагогічна система, спрямована на творчий розвиток особистості відповідно до соціального запиту суспільства у контексті соціально-економічного розвитку держави;
– як діяльність для задоволення вимог суспільства щодо формування професійного самовизначення школяра на основі його природосхильності та природовідповідності;
– як процес розширення можливостей надання навчальним закладом профільної освіти, орієнтованої на забезпечення умов самореалізації особистості школяра; виховання творчої та життєздатної особистості;
– як комплекс заходів, що наповнюють систему роботи навчального закладу оновленим змістом управління відповідно до зростаючих запитів особистості та суспільства;
– як впровадження в роботу навчального закладу новітніх досягнень науки і практики освітньої галузі (інноваційна діяльність);
– як вид, тип диференційованого навчання;
– як професійно зорієнтована характеристика мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної продуктивної, творчої діяльності;
– як найбільш адекватна соціальна ситуація розвитку, що наповнює «афективний центр» старшокласника реальним змістом.
Як бачимо профілізація школи дозволяє досягнути нової якості освіти, задовольнити потреби суспільства й можливості закладу, створити умови для рівного доступу до якісної освіти школярам різнихних категорій відповідно до їх нахилів.
РЕКОМЕНДУЮТЬ:- Спрямувати роботу ліцеїв міста на виконання положень Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі ( нової редакції, наказ МОН України №854 від 11 вересня 2009р.), на виконання НАКАЗУ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ №834 від 27 серпня 2010 року " Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню", програми розвитку освіти в Дніпропетровській області на 2009-2012 роки.
- сприяти створенню умов для організації профільного навчання в старшій школі шляхом використання різних форм реалізації профільного навчання:
- Вибір міжпредметних курсів;
- Підбір орієнтувальних курсів;
- Укладання навчальних програм та підручників для поглиблення та профільного навчання у закладі;
- Вибір та впровадження внутрішньошкільних та зовнішньошкільних форм організації профільного навчання;
- Організація і проведення рейтингових змагань, конкурсів, олімпіад, тощо;
- Вивчення ринку праці в регіоні та співпраця з центрами зайнятості;
- Співробітництво з ВПТУ, коледжами та вищими навчальними закладами;
- Діагностика зрілості вибору профілю навчання учнями;
- Моніторинг ефективності допрофільної та профільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів шкіл;
- Відстеження ефективності профільного навчання шляхом аналізу працевлаштування випускників за даним профілем, результативності учнів ліцеїв в олімпіадах та конкурсах;
- Інформування учнів та батьків про виявлені нахили та здібності дітей;
- Ознайомлення учнів та батьків із наявністю навчальних закладів регіону і перелів в них факультетів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, напрямів підготовки (спеціальностей), нормативних термінів навчання, конкурсних предметів та вартість навчання для вступників;
- Аналіз та надання інформації учням та батькам щодо перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потреб місцевого ринку праці;
- Оформлення візиток профільного навчання загальноосвітніми навчальними закладами ( на рівні ЗНЗ і на рівні відділу освіти);
- Створення інформаційних носіїв ( буклетів, сайтів тощо).
Здійснювати внутрішкільний моніторинг реалізації профільного навчання.
Сприяти експериментальній роботі закладів з упровадження різноманітних моделей профільного навчання та технологій навчального процесу в профільних класах.
Вивчати Мотиви обрання старшокласниками майбутнього профілю навчання та сприяти вибору майбутньої професії ліцеїстів відповідно до запиту регіону.
